Вплив витрат на ціни
В одній і тій самій галузі діють не однакові, а зовсім різні фірми з різними масштабами, організацією і технічною базою виробництва, а отже, і з різним рівнем витрат. Порівняння середніх витрат фірми з рівнем ціни дає можливість оцінити становище цієї фірми на ринку.
В умовах досконалої конкуренції за будь-якого рівня ціни існує свого роду «зовнішня межа», за якої виробники або вступають у дану галузь, або виштовхуються з неї. Підвищення ціни обумовлює появу нових фірм і збереження старих. Зниження ціни призводить до того, що підприємства з високим рівнем витрат стають збитковими і повинні залишити ринок.
На рис. 17 показано три можливі варіанти положення підприємства на ринку. Якщо лінія ціни р лише торкається кривої середніх витрат АС в мінімальній точці М (рис. 17 а), то ми маємо справу з так званою граничною фірмою. Вона за даного рівня цін у змозі покрити лише свої мінімальні середні витрати, і їй байдуже, залишитися в даній галузі чи ні. Точка М в даному разі є точкою нульового прибутку.
Варто особливо підкреслити, коли говоримо про нульовий прибуток, ми не маємо на увазі, що гранична фірма взагалі не одержує ніякого прибутку
Якщо середні витрати нижче ціни, то фірма, перебуваючи у стані рівноваги, одержує в середньому прибуток більший, ніж нормальний прибуток, тобто одержує надприбуток.
Нарешті, якщо середні витрати за будь-якого обсягу виробництва вище ринкової ціни, то дана фірма зазнає збитків і збанкротує, якщо не буде реорганізована чи не піде з ринку.
Динаміка середніх витрат фірми характеризує її позиції на ринку, однак сама по собі не визначає лінії пропозиції і точки оптимального обсягу виробництва. Справді, якщо середні витрати нижче ціни, то можна лише стверджувати, що в інтервалі від Q1 до Q3 знаходиться зона прибуткового виробництва, а за обсягу виробництва Q2, якому відповідають мінімальні середні витрати, фірма дістає максимальний прибуток на одиницю продукту (рис. 5. 17 б). Однак, чи означає це, що обсяг виробництва
Q2 — оптимальний обсяг виробництва, де фірма досягає рівноваги? Виробника, як відомо, цікавить не прибуток на одиницю продукції, а максимум загальної маси одержуваного прибутку. Лінія середніх витрат не показує, де досягається цей максимум.
Щоб зрозуміти, чи є вигідним виробництво додаткової одиниці продукції, підприємцю необхідно порівняти можливу зміну доходу зі зміною величини валових витрат.
Витрати, пов’язані з виробництвом додаткової одиниці продукції, називаються граничними, чи маржинальними, витратами
(МС