Загальна характеристика діяльності підприємств оптової торгівлі

і в роздрібній мережі. За абсолютну величину запасу приймають його кількість у натуральному або вартісному вираженні, а за відносну — кількість днів, упродовж яких наявний запас забезпечує безперебійну реалізацію товарів покупцям.

Величина товарних запасів формується під впливом різних чинників: обсягу й асортименту продукції, що реалізується, періодичності виробництва її, надходження на підприємство оптової торгівлі та відпускання покупцям, діючих умов замовлення і відвантаження різних видів товарів, умов приймання, зберігання й реалізації товарів з бази тощо.

Оптимальна величина товарних запасів, яку поділяють на поточну, підготовчу і страхову, має враховувати всі ці нормоутворювальні чинники.

Поточну частину товарного запасу створюють з метою забезпечення покупців товарами в період між черговими надходженнями продукції на базу; підготовчу частину — в межах циклу складської обробки товарів для реалізації споживачам упродовж часу приймання, розвантажування, розсортування, розміщення за місцями зберігання, формування партії відпуску, вантаження та документального оформлення надходження на базу. Страхову частину товарного запасу передбачають на випадок непередбачуваного зростання попиту на товари, можливих відхилень періодичності та величини партій закупівлі від прогнозованих.

Найпростіша формула визначення нормативної величини товарного запасу в днях і-го найменування товару () має вигляд:

де Тпід — час складської обробки і-го виду товарів для реалізації споживачам;

Тпот — час між черговими надходженнями і-го товару на базу;

Тс — час, необхідний для організації термінового поповнення поточного запасу товару і-го виду.

Для визначення величини оптимального товарного запасу дедалі ширше застосувують економіко-математичні методи. Одним із них є розрахунок оптимального розміру поточного запасу за мінімальних витрат на закупівлю та збереження їх

Класична модель розрахунку найбільш економічної величини поточного товарного запасу Зо, або розміру оптимальної партії закупівлі з врахуванням витрат обігу має вигляд:

де В1 — витрати зі збереження й складського оброблення товарів;

В2 — витрати на закупівлю товарів;

Р — обсяг реалізації (товарообороту).

Розраховану величину оптимальної партії закупівлі товару мож­на використовувати як критичну межу для передання наступного замовлення постачальникам.

У зарубіжній практиці для управління товарними запасами широко застосовують розрахунки максимальної й мінімальної величини запасу, за межі яких не має виходити фактичний обсяг його.

Максимальний рівень встановлюють для кожної позиції товар­ного асортименту; це загальна кількість наявних і замовлених (але тих що поки не надійшли) товарів.

Під мінімальним рівнем товарних запасів розуміють їхню фак­тичну величину напередодні терміну надходження наступної партії замовленого товару. Найчастіше вона може дорівнювати або бути близькою до розрахованої раніше оптимальної партії закупівлі товару (Зо).

Для управління товарними запасами потрібно, крім оптимальної партії замовлення, встановлювати максимальний та мінімальний рівень замовлення для кожної товарної позиції. Як правило, в разі купівлі мінімальної партії товару виробник не вимагає від оптовика додаткової плати за реалізований товар, але досить часто закупівля мінімальної партії обходиться дорож­че, ніж придбання великих партій, наприклад оптимальної партії закупівлі.

Мінімальну партію поставки може визначати як виробник-постачальник, так і підприємство оптової торгівлі. Підприємство оптової торгівлі встановлює її на рівні оптимальної

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні