Загальна характеристика професії Кравець
Історія професії "Кравець"
В давнину кравці виконували розкрій одягу по так званих «патронах» мсекі передавались від батька до сина по спадковості, мірки з фігури знімали лише для визначення довжини і ширини одягу. Багато століть деталі одягу одержували «муляжним» методом. Суть якого закачалась в тому, що кравці для одержання викройок деталей одягу на фігуру людини або макета наколювали тканину або бумагу згідно ескізу моделі,обкреслювали контури деталей, які пізніше уточнювались при розкрої та примірках. Лише в 18 ст. появились перші журнали мод, в яких приводились контури деталей крою у вигляді зарисовок, якими могли з’явитися перші креслення викройок деталей, які створювались по простим розрахункам, а також створювались перші системи кройки. Кравці застосували в своїй практиці розрахунково – мірочну систему, яка базувалась на розрахунку мірок фігури по головним розмірним ознакам. Професія кравців необхідна, щоб задовольнити найвибагливіші смаки жінок та чоловіків в одязі. Один з відомих англійських фахівців стверджує, що 55% враження, яке людина справляє на оточення, залежить від того, який у неї вигляд, і лише 7% успіху – від того, що вона говорить. Кравці керуються в своїй роботі тим, що чоловікам і жінкам для успіху у справах необхідні не лише розум, досвідченість, почуття гумору, але, зрештою і вміння добре одягатися. Уміння одягатись не є таємницею за сімома замками. Кожна жінка може бути одягнена зі смаком якщо стежитиме за тим, щоб одяг відповідав її характеру, віку, удові тіла тощо. Кравці допоможуть правильно підібрати фасон моделі, враховуючи вимоги моди, правильно підібрати одяг стосовно типу жінки, для якого його призначено, підкреслити достоїнства і по можливості приховати вади фігури. Розкроювали одяг раніше просто «на око». Наприклад, жителям Півночі достатньо виміряти довжину мізинця, щоб викроїти «кухлянку» - сорочку із оленячого хутра (вона ж і шуба)