Загальні принципи лікувально-евакуаційного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій

Загальні принципи лікувально-евакуаційного забезпечення населення під час надзвичайних ситуацій

Втрати під час катастроф, як правило, виникають раптово, їхня кількість зазвичай перевищує можливості місцевої об’єктової, а інколи і територіальної охорони здоров’я у наданні по­терпілим медичної допомоги в оптимальні для порятунку їхньо­го життя терміни і запобіганні небезпечним ускладненням.

Тривалий час наданням медичної допомоги під час катаст­роф займалися переважно військові лікарі. Вони інтуїтивно ус­відомлювали і потім науково обгрунтували (М. І. Пирогов, 1896), що за таких ситуацій принципи і методи, які застосову­ються в звичайних умовах, є малоефективними, тому вкрай необхідні особливі організаційні принципи з одночасною зміною тактики діяльності лікаря. Аналіз проблем надання допомоги в НС і катастрофах доводить, що між принципами надання ме­дичної допомоги під час катастроф як у мирний, так і у воєн­ний час істотної різниці немає.

Оптимізація термінів екстреної медичної допомоги є визна­чальним показником ефективності роботи охорони здоров’я в надзвичайних ситуаціях, оскільки від максимального скорочен­ня часу від моменту отримання травми до надання медичної допомоги залежить наслідок багатьох видів уражень. Тому про­понують заходи організаційного характеру, об’єднані понят­тям «лікувально-евакуаційне забезпечення населення в надзви­чайних ситуаціях» (ЛЕЗ). Порятунок життя потерпілих і збе­реження здоров’я населення в районі лиха багато в чому зале­жать від чіткої взаємодії аварійно-рятувальних медичних сил швидкого реагування, організації етапної системи надання ек­стреної медичної допомоги потерпілим

Проведення в районі лиха пошуково-рятувальних робіт, розвідка, розшук, лікуван­ня потерпілих, надання першої медичної допомоги, доставлян­ня потерпілих на тимчасові пункти збору здійснюються, як пра­вило, немедичним персоналом (рятувальниками).

Сутність ЛЕЗ полягає в організації своєчасних і послідов­них заходів щодо надання медичної допомоги і лікування ура­жених на етапах медичної евакуації з обов’язковим транспор­туванням уражених з осередку стихійного лиха до лікуваль­них установ відповідно до характеру отриманого ушкоджен­ня, тобто за медичними показаннями. Існує необхідність роз­робки єдиної концепції (доктрини) патогенезу, діагностики і лікування різноманітних уражень, яка є обов’язковою для всіх медичних працівників. Разом з однаковою класифікацією і ме­дичною документацією це забезпечує послідовність проведен­ня лікувальних заходів на етапах медичної евакуації.

Своєчасність їхнього виконання досягається швидким вве­денням до осередку катастрофи сил і засобів охорони здоро­в’я, правильною організацією їхньої роботи і раціональною ева­куацією потерпілих за межі районів лиха. При цьому потерпі­лих послідовно забезпечують всіма необхідними видами медич­ної допомоги: перша медична, долікарська, перша лікарська, кваліфікована, спеціалізована медична.

Етап медичної евакуації — це сили і засоби охорони здоро­в’я, розгорнуті на шляхах медичної евакуації і призначені для прийому, медичного сортування, надання певних видів медич­ної допомоги ураженим і (за необхідності) підготовки їх до по­ дальшої евакуації. Під час стихійних лих і катастроф нині прийнята двоетапна система лікувально-евакуаційного забез­печення уражених з евакуацією за призначенням.

На першому етапі медичної евакуації, призначеному пере­важно для надання долікарської і першої лікарської допомоги, діють ті, що збереглися в зоні лиха, лікувальні установи, пун­кти екстреної медичної допомоги, розгорнуті бригадами швид­кої медичної допомоги, фельдшерськими і лікарсько-сестринсь­кими бригадами, що прибули до осередку катастрофи з поблизу розташованих лікувальних установ, а також медичні пункти і лікарсько-сестринські бригади військових частин, залучені для проведення рятувальних робіт.

На другому етапі медичної евакуації діють лікувальні уста­нови, що існують і функціонують

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні