Заслужений лікар України Шаталюк Борис Прокопович
Заслужений лікар України Шаталюк Борис Прокопович
Борис Прокопович народився 4 травня 1937 році в с. Ворониця, що на Вінниччині, в багатодітній селянській сім'ї. Після закінчення Воронивецької середньої школи в 1955 році молодий Борис вирішив здійснити свої заповітні юнацькі мрії і стати лікарем. Успішно склавши іспити, він стає студентом Вінницького медичного інституту.
Ще на III курсі відчув потяг до хірургії, а незабаром став старостою хірургічного гуртка. Під час навчання Борис Прокопович виконував експериментальні операції, відвідував ургентні чергування, випрошував у чергових хірургів хоча би накласти шов чи пов'язку, а пізніше під наглядом хірурга В. П. Островського брав участь у виконанні поширених операцій. Медичний інститут закінчив з відзнакою. З 1961 року працює хірургом у Деражнянській районній лікарні Хмельницької області. Тут пройшов чудову школу колишнього в'язня-хірурга фашистських концтаборів Леоніда Миколайовича Щуровського, який вчив "не страхатися найважчого діагнозу в хірургії, а мати мужність йти на осмислений ризик в ім'я людського життя". Молодого, здібного хірурга помітив головний лікар Хмельницької обласної лікарні Микола Петрович Чорнобривий (торакальний хірург, учень М. М. Амосова) і 1964 року Б. П. Шата-люка переводять на посаду ординатора торакального відділення обласної лікарні. Торакальна хірургія тільки зароджувалась в області і Борис Прокопович поринув в її обійми. В серпні-грудні 1964 року навчається торакальній хірургії в клініках М. М. Амосова, О. А. Авілової, проводить перші операції на легенях, пізніше вчиться у професорів Ф. Углова, В. Стручкова, В. Савельева.
"Торакальна хірургія, - згадує Борис Прокопович, — була для мене в той період одним з важких розділів, але вона була новою, перспективною, і було дуже цікаво працювати. Цілодобово перебував у відділенні біля тяжких хворих, у вільні хвилини — книги і книги"
Разом зі своїм учителем М. П. Чорнобривим (нині професор) Борис Прокопович бере активну участь у становленні торакальної хірургії та анестезіології на Хмельниччині, впроваджує операції на стравоході, легенях, виконує науково-дослідницьку роботу.
Вже тоді, в умовах дільничної лікарні (с. Базалія), успішно прооперував хворого з пораненням серця. В 1966-1967 роках разом з М. П. Чернобривим ним виконані перші в області операції на серці з приводу стенозу мітрального клапана.
Все це дало поштовх для накопичення матеріалу і написання кандидатської дисертації, яку успішно захистив 1972 року, вже маючи на той час біля 10 наукових праць. Того ж року став хірургом вищої категорії.
Наприкінці 1972 року Б. П. Шаталюка, як здібного і перспективного хірурга, призначають головним лікарем Кам'янець-Подільської міської лікарні, де на той час працювали знані хірурги - Заслужені лікарі України К. С. Веліканов, М. Н. Комісаров, Е. О. Ківільша. Скоро вони визнали молодого торакального хірурга, який крім великої адміністративної роботи, став оперувати на стравоході та бронхолегеневій системі. Велику увагу головний лікар приділяє зміцненню матеріальної бази лікарні, оснащенню її сучасним медичним устаткуванням. На базі Кам'янець-Подільської міської лікарні стали проводитись республіканські, обласні науково-практичні конференції, впроваджувались нові методи лікування то-ракальних хворих. "У Кам'янецькій лікарні, — згадує Борис Прокопич, — я практично і духовно змужнів, збагатився, став досвідченим, підтримував і вчив кожного хірурга, який цілком віддавався своїм неспокійним обов'язкам".
У 1975 році, як зрілого керівника, Б. П. Шаталюка призначають завідувачем Хмельницького обласного відділу охорони здоров'я. Робота обласного масштабу захопила повністю молодого організатора охорони здоров'я, але він продовжує працювати в торакальному відділенні обласної лікарні, вдосконалюючи свою майстерність.
З його ініціативи створюється перший в Україні