Застосування синергетичних методів в економіці

але належних резонансних впливів, які мають відповідати власним внутрішнім тенденціям розвитку системи. Головна мета такого управління полягає в тому, щоб завдяки незначному резонансному впливу «підштовхнути систему» до одного із її власних сприятливих шляхів розвит­ку. Своєчасні резонансні впливи можуть виявити значні, потужні внутрішні резерви системи.

Синергетичне управління базується на таких положеннях:

  • існують спектри можливих майбутніх станів, і тому завдання управління полягає у виборі найкращого з доступних варіантів;
  • хоча шляхів розвитку може бути багато, але їх кількість скін­ченна;
  • у процесі управління необхідно враховувати не тільки стан зовнішнього середовища, а й власні тенденції еволюції системи;
  • головним є не сила (інтенсивність, тривалість) управлінського впливу, а його правильна топологія (просторова та часова) і узгодженість із власними тенденціями розвитку системи.

Таким чином, сутність синергетичного підходу до ефективного управління системою полягає в тому, що він орієнтований не на зовнішні властивості, не на цілі та сподівання суб’єкта управлінської діяльності, а на внутрішні властивості системи, її власні закони еволюції та самоорганізації. При цьому увага приділяється погодженості управлінського впливу із власними тенденціями динаміки системи.

Синергетичний підхід до управління орієнтований на пізнання закономірностей самої системи та процесів її самоорганізації. Незначний, але погоджений резонансний вплив в точках біфуркації може призвести до суттєвих змін у траєкторії руху (поводженні) системи.

Список літератури

  1. Долятовский В.  А. , Касаков А.  И. , Коханенко И.  К. Методы эволюционной и синергетической экономики в управлении. — Ростов-на-Дону, 2001. — 577 с.
  2. Занг В.  Б. Синергетическая экономика. Время и перемены в нелинейной экономической теории / Н.  В.  Островская (пер. с англ. ). — М. : Мир, 1999. — 336 с.
  3. Капица С.  П. , Курдюмов С.  П. , Малинецкий Г.  Г. Синергетика и прогнозы будущего. — М. : Эдиториал УРСС, 2001.
  4. Кроновер Р.  М. Фракталы и хаос в динамических системах. Основы теории. — М. : Постмаркет, 2000. — 352 с.
  5. Кузнецов С.  П. Динамический хаос (курс лекций). — М. : Физматлит, 2001. — 296 с.
  6. Малинецкий Г.  Г. Хаос. Структуры. Вычислительный эксперимент: Введение в нелинейную динамику. — М. : Эдиториал УРСС, 2002. — 256 с.
  7. Милованов В.  П. Неравновесные социально-экономические системы: синергетика и саморганизация. — М. : Эдиториал УРСС, 2001. — 264 с.
  8. Николис Г
    , Пригожин И.
    Познание сложного. Ведение: Пер. с англ. — М. : Мир, 1990. — 344 с.
  9. Петерс Э. Хаос и порядок на рынках капитала: Пер. с англ. — М. : Мир, 2000. — 333 с.
  10. Петров А.  А. , Поспелов И.  Г. , Шананин А.  А. Опыт математического моделирования экономики. — М. : Энергоатомиздат, 1996. — 544 с.
  11. Пригожин И. , Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой: Пер. с англ. — М. : Эдиториал УРСС, 2001. — 312 с.
  12. Сергеева Л.  Н. Моделирование поведения экономических систем методами нелинейной динамики (теории хаоса). — Запорожье: Запорож. гос. ун-т, 2002. — 227 с.
  13. Сергеева Л.  Н. Нелинейная экономика: модели и методы. — Запорожье: Полиграф, 2003. — 217 с.
  14. Серегина С.  Ф. Роль государства в экономике. Синергетический подход. — М. : Изд-во «Дело и сервис», 2002. — 288 с.
  15. Хакен Г. Синергетика. Иерархия неустойчивостей в самоорганизующихся системах и устройствах. — М. : Мир, 1985.
  16. Хоменко Л.  Г. История отечественной кибернетики и информатики. — К. : Ин-т кибернетики им. В.  М.  Глушкова НАН Украины, 1998. – 455 с.

 

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні