Бібліотечно-інформаційне обслуговування

 

ЗМІСТ

1. Маркетинг у бібліотечно-інформаційному обслуговуванні

2. Методика підготовки диспуту

3. Скласти технологічну карту процесу поповнення книжкової виставки

Список літератури

 

1.  Маркетинг у бібліотечно-інформаційному обслуговуванні

Удосконалення системи бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів відбувається за рахунок переорієнтування роботи бібліотеки на напрями, що підвищують ефективність доступу до знань і забезпечують розширення переліку послуг. Але такі зміни вимагають чіткого володіння інформацією про пріоритетні інформаційні потреби користувачів, їх ставлення до існуючої системи інформаційно-бібліотечного обслуговування. На нашу думку, одним із методів удосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування є використання основних методів та принципів бібліотечного маркетингу.

Окреслимо вихідні принципи бібліотечного маркетингу.

Перший принцип – орієнтація кінцевих результатів виробничої діяльності на реальні вимоги і побажання споживачів. Бібліотека повинна комплектуватися тільки тією продукцією, а також випускати тільки таку свою продукцію, котра буде реалізована користувачам. Які ж вимоги користувачів бібліотек? У загальних рисах вони хочуть отримати якнайповнішу інформацію відповідно до запиту, взяти у тимчасове користування друковану чи іншу інтелектуальну продукцію, мати комфортні умови користування нею, сервісні послуги, що полегшують їхні інтелектуальні, фізичні і матеріальні зусилля тощо. Показником досягнення цього є збільшення кількості користувачів і реалізованої продукції, беззбиткова виробнича діяльність, ріст авторитету бібліотеки, зміцнення її іміджу.

З першого витікає другий, не менш важливий принцип – розробка певних цілей або стратегій розвитку і функціонування бібліотеки. Загальна ціль – прибуткова діяльність – може бути розділена на три найбільш суттєві: 1) заміщення ресурсів; 2) забезпечення гарантій збереження установи; 3) створення умов для збільшення виробництва і подальшого його існування. Показниками досягнення цих цілей є покриття змінних і постійних витрат, обсяги збуту, прибуток і зниження собівартості продукції, зростання ринкової частки.

Третім принципом є розуміння того, що головне у маркетингу – цільова орієнтація і комплексне поєднання виробничої, управлінської, рекламної і збутової діяльності для досягнення цілі. Маркетинг буде мати успіх тільки у тому разі, якщо він сприйматиметься як система зі всією різноманітністю її елементів і взаємозв’язків між ними. Досвід показує, що використання лише окремих маркетингових інструментів не дає позитивного наслідку [4, с

14].

Специфіка маркетингу в бібліотеках виявляється в його переважній орієнтації на надання користувачам безкоштовних бібліотечно-інформаційних послуг, на розширення їх асортименту. Платні послуги є додатковими, такими, що вимагають від бібліотеки додаткових фінансових та матеріальних витрат на їх надання. Їх введення в бібліотечну діяльність виправдане лише за умови, що вони підвищать якість та культуру обслуговування користувачів. Тому неправомірно обмежувати маркетингову діяльність наданням тільки платних послуг. Слід також мати на увазі, що і послуги, що надаються безкоштовно, мають свою ціну, свою вартість. Тому бібліотека повинна шукати внутрішні резерви для економії засобів, для зниження собівартості безкоштовних послуг.

Іншою специфічною ознакою бібліотечного маркетингу є його соціальна орієнтація на інформаційні потреби населення, на забезпечення соціальних гарантій членів суспільства, на безкоштовне бібліотечне обслуговування, на вільний доступ до інформації. Ця сторона діяльності бібліотеки базується на понятті соціального маркетингу. Тому бібліотеки в своїй діяльності повинні виходити з морально-етичних принципів маркетингу, таких як безкоштовне надання основних бібліотечних послуг, доступність цін на платні послуги для користувачів та безкоштовне обслуговування або введення пільгових цін для окремих категорій населення, відмова від введення плати за послуги, що не вимагають від бібліотеки додаткових матеріально-фінансових та кадрових ресурсів і витрат, дотримання етики взаємин із користувачами, конкурентами та партнерами тощо.

Головне в бібліотечному маркетингу − двоєдиний і взаємодоповнюючий підхід. З одного боку це ретельне і всебічне вивчення потреб, запитів, смаків, орієнтація на надання послуг у відповідності до цих потреб, адресність надання послуг; а з другого − активний вплив на використання послуг та існуючий попит, на формування потреб. Цим визначається основа маркетингу для бібліотек.

       Маркетинг дозволяє:

організовувати роботу на основі запиту користувача, формувати та стимулювати попит,

отримувати прибутки за рахунок надання деяких послуг за плату;

змінити стереотипи щодо бібліотеки як консервативної установи, бо маркетинг вимагає

постійного аналізу та введення інновацій, щоб вижити серед конкурентів;

зберегти або навіть збільшити штат бібліотеки, щоб задовольнити зростаючі потреби і запити користувачів;

підняти престиж бібліотеки.

залучити нових користувачів [5].

Націлює:

на пріоритетний облік потреб користувачів в системі управління бібліотекою, на найбільш розумний розподіл і використання ресурсів (фінансових, кадрових, технічних), виходячи з того, що потрібно користувачеві.

Потребує:

витрат, але й сприяє тому, щоб вони не витрачалися марно: комплексний аналіз діяльності бібліотеки допомагає знайти напрямки роботи, в які повинні вкладатись кошти, і визначити, де витрати зайві.

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні