Інформаційна політика щодо ЗМІ Великобританії та Росії

або іншої групи предметів як одиниця реальності.

У друці такою одиницею є періодичне видання (газета, журнал), на телебаченні — канал, телепрограма, на радіо — радіостанція, радіопрограма. А для ЗМІ в цілому — засіб масової інформації.

Типологія журналістики використовується для порівняльного вивчення істотних ознак ЗМІ. Такими ознаками можуть бути: характер аудиторії засобу масової інформації; його предметно-тематична спрямованість і інші риси, зв'язані з характером інформації; цільове призначення; час виходу (ранкова, вечірня газета, нічна програма телебачення); періодичність (щоденна газета, щотижневик, місячний журнал) і ін [19].

Характер інформації є важливою підставою для формування різних типологічних груп ЗМІ. Видання, адресовані визначеної аудиторії (загальноросійські, регіональні, жіночі й ін. ), можуть бути універсальними по тематиці, тобто відбивати теми, що цікавлять дану аудиторну групу. Однак вони часто бувають і монотематичними або ж можуть відбивати трохи важливих для даної аудиторії тим.

Універсальними по тематиці виданнями є багато газет і журнали. Їхній розвиток обумовлений і низький платоспроможний попит населення, що часто не має можливості здобувати відразу кілька спеціалізованих видань, і вибирає одне універсальне. Таке положення перешкоджає глибокому усвідомленню аудиторією багатьох актуальних для неї тим і веде до неадекватного сприйняття реальних умов, у яких діє конкретна аудиторна група.

На типологічну структуру ЗМІ активно впливають матеріальні носії інформації, що формують інформаційні потоки в печатці, на телебаченні і радіомовленні. Основою для формування різних типів видань, тілі- і радіопрограм можуть бути і жанрові особливості інформації

Цільове призначення видань, теле- і радіопрограм диференціює ЗМІ відповідно до характеру здійснюваних ними функцій. Їхню основу складають, насамперед, функції різних видів духовного виробництва. Деякі функції (інформаційного, аналітичного і художньо-публіцистичного характеру) ЗМІ часто виконують самі — функції публіцистичної, журналістської творчості. У реалізації функцій мистецтва, літератури, утворення, науки, духовної культури в цілому, зв'язаних з масовим інформаційним процесом, ЗМІ беруть участь як організатори. На типологічну структуру ЗМІ впливають функції й інших видів діяльності: виробничої, рекламної, інформаційної й ін.

На цій основі формуються видання, тілі- і радіопрограми:

  • публіцистичні;
  • літературні;
  • художні;
  • художньо-публіцистичні;
  • літературно-художні;
  • культурно-просвітні;
  • розважальні;
  • навчальні, освітні;
  • методичні;
  • учбово-методичні;
  • наукові;
  • науково-популярні;
  • науково-практичні;
  • науково-виробничі;
  • рекламні;
  • інформаційні.

ЗМІ диференціюються по цільовому призначенню з урахуванням характеру їхньої участі в здійсненні функцій політики, економіки, у підтримці тих або інших ідеологічних, політичних, релігійних і інших плинів.

ЗМІ можуть входити в медіагрупи, лояльні до політики уряду або опозиційні до неї, сповідати погляди правих, лівих, центристів, дотримувати різних ідеологічних концепцій — ліберальних, комуністичних, націонал-патріотичних, соціал-демократичних і ін. По всіх цих ознаках вони можуть бути розподілені на групи: опозиційна преса, права печатка, ліберальні ЗМІ і т. п [2].

Організація ЗМІ. Засоби масової інформації можуть бути організованою або дезорганізованою системою. Упорядкованість їхньої структури, оптимальне функціонування системи залежать від процесів організації і дезорганізації в цьому системному об'єкті. Поряд з редакційними структурами, структурами економічної організації існують державні функціональні органи, різні суспільні інститути, що беруть участь у цьому організаційному процесі. Його трансформація зв'язана з загальними тенденціями переходу до демократичного суспільства,

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні