Інфраструктура товарного ринку - сутність, склад

суб’єктів ринкової інфраструктури. Без систематичного розроблення, нагромадження, аналізу й оприлюднення такої інформації неможливі ані державне регулювання сфери обігу товарів, ані дія механізмів ринкового саморегулювання.

Виробничо-технологічні функції пов’язані з продовженням процесу виробництва у сфері обігу. Це функції з надання товарам підвищеної виробничої готовності, з попередньої підготовки матеріальних ресурсів до споживання, із запровадження ресурсозберігальних технологій тощо.

Ця група функцій тісно пов’язана із транспортно-експедиторсь­кими, які мають на меті транспортування товарів до місць споживання, формування оптимальних маршрутів перевезення та ви­бір раціональних видів транспорту, укладання договорів на перевезення товарів згідно із узгодженими графіками тощо.

Лізингові функції зумовлені розвитком прокату технічних засобів, наданням у довгострокову оренду товарів виробничо-технічного призначення тривалого використання.

Розрахунково-кредитні та страхові функції передбачають такі види діяльності, як фінансові розрахунки, товарне кредитування, страхування комерційних ризиків.

Звісно обсяг і видовий склад послуг, які надають суб’єкти рин­кової інфраструктури, залежать від багатьох чинників, передусім від рівня науково-технічного розвитку самих суб’єктів, адекватності їхньої матеріально-технічної бази вимогам сучасного ринку.

5. Маркетингові посередники як підґрунтя інфраструктури товарного ринку, типи їх

Інфраструктура товарного ринку є конче важливою діючою силою в системі сучасного маркетингу.

Маркетинг передбачає управління ринком, спрямоване на здійснення обміну й встановлення відносин із метою надання споживчої цінності та задоволення потреб і попиту споживача. Маркетинг має також обслуговувати ринок кінцевих споживачів за умов конкуренції. Товаровиробники та їхні конкуренти направ­ляють свою продукцію та інформацію про неї кінцевим споживачам прямо або через суб’єктів інфраструктури товарного ринку

У теорії маркетингу останні дістали назву «маркетингові проміжні ланки (посередники)». Місце їх у системі маркетингового середовища демонструє рис. 5.  

Рис. 5. Головні діючі сили та суб’єкти в системі сучасного маркетингу

Кожна складова система маркетингу впливає на збільшення споживчої цінності товару. Успіх товаровиробника значною мірою залежить від того, наскільки повно його потреби та потреби кінцевого споживача задовольняються суб’єктами інфраструктури — маркетинговими посередниками.

Маркетингові посередники — це спеціалізовані ланки організаційної складової інфраструктури товарного ринку, які сприяють просуванню, продажу й розподілу товару серед кінцевих споживачів.

Маркетингових посередників сучасного товарного ринку мож­на розподілити на окремі типи за такими основними класифікаційними ознаками:

1) функціональне призначення;

2) обсяг операцій купівлі-продажу;

3) рівень обслуговування та спеціалізації;

4) організаційно-правові форми.

Типи маркетингових посередників унаочнює (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація маркетингових посередників

Класифікаційна ознака

Тип маркетингових посередників

Основні функції

1

Функціональне призначення

Торговельно-посе­редницькі підприємства та фірми

Оптово-посередницькі фірми, роздрібні підприємства, що купують товари у виро­бників, інших посередників та перепродають їх

Торгові посередники

Суб’єкти товарного ринку, які спеціалізуються на торговому посередництві, зокрема, брокери, агенти тощо. Вони сприяють встановленню комерційних зв’язків та здійс­ненню актів купівлі-продажу

Транспортно-екс­педиторські підпри­ємства та

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні