Інфраструктура товарного ринку як складова економічної теорії

діяльності (включаючи роботи, послуги, а також цінні папери), призначений для реалізації».

Суспільне виробництво, в якому створюється товар, називають товарним.

За товарного виробництва задоволення потреб людини та суб’єктів господарювання речовими чинниками (матеріальними благами) здійснюється через ринок (купівлю-продаж), а обмін продуктами праці набуває форми товарного обігу.

Сутність потреб досліджує низка дисциплін. Так, у політичній економії існує таке визначення: «потреба — це природний потяг людини до певних умов життя, відсутність яких викликає хибне відчуття і породжує прагнення змінити такий стан речей. Потреби — це спонукальні мотиви рушійних сил, що є об’єктивною основою ідеальних спонукань — інтересів, бажань, цілей тощо».

У маркетингу потребу визначають як відчуття людиною браку чогось необхідного, що набуло специфічної форми відповідно до культурного рівня й індивідуальності людини. Це визначення стосується потреб головного суб’єкта суспільства — людини, чиї потреби детально класифіковані й ранжовані. Разом із тим, слід наголосити, що категорія «потреби» характерна і для суспільного виробництва. Адже щоб продукувати відповідні товари, виробництво має бути забезпеченим необхідними речовинними чинниками.

Тому в загальному вигляді потребу можна визначити як усвідомлення споживачем (особистістю чи суб’єктом господарювання) браку чогось необхідного для його життєдіяльності.

Для кожного конкретного споживача, залежно від його культурного й освітнього рівня, потреба набуває вигляду об’єктів, здатних задовольнити її. Серед безлічі товарів, запропонованих на ринку, споживач віддає перевагу тим, які на його думку, мають найвищу споживчу цінність та найкраще задовольнять його потребу. В маркетингу така зовнішня форма вияву потреби дістала назву «бажання», або «запит». Із цих запитів (бажань) формується попит на товари. Він характеризує кількість товарів і послуг, яку споживачі можуть і мають намір придбати за гроші та інші платіжні засоби

Попит — це платоспроможна потреба. Найбільший вплив на попит справляє ціна. Суттєве значення мають доходи й смаки споживачів, насиченість ринку товарами, загальна кількість покупців тощо.

Товаровиробники докладають неабияких зусиль для з’ясуван­ня запитів і попиту споживачів і формування відповідної пропозиції товарів та послуг.

Пропозиція — це сукупність товарів (послуг) певного виду з певними цінами, що їх готові виготовити й продати виробники.

Ціна виступає грошовим відображенням вартості й визначається на ринку.

За умов товарного виробництва саме ринок визначає, що виробляти, скільки виробляти, для кого виробляти. Розвиток товарного виробництва створив умови для формування ринку, який, своєю чергою, справляє істотний вплив на стан і розвиток його речовинних чинників.

Суттєве значення при цьому відіграють розподіл та обмін товарів.

Категорія «розподіл» стосовно сукупності товарів, запропонованих ринку, означає визначення частки в ній кожного споживача: і окремого індивіда, і суб’єкта господарювання. Принципи розподілу, його характер відповідають умовам соціально-еконо­мічної системи. Під обміном розуміють акт отримання бажаного об’єкта взамін на передавання іншого об’єкта. Товарний обмін, здійснюваний із залученням платіжних засобів, називається товарним обігом.

Безперебійне функціонування товарного виробництва, здійснення ефективного товарного обігу вимагають чіткої взаємодії усіх елементів економічної системи. Особлива роль при цьому належить суб’єктам господарювання, що забезпечують необхідні умови для виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів і послуг.

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні