Інтелектуальна власність Великобританії

Інтелектуальна власність Великобританії

Інтелектуальна власність розглядається у Великобританії як загальна понятійна категорія, що охоплює авторське і патентне право, правовий режим дизайну і товарних знаків, а також численні суміжні права.

Правове регулювання об'єктів інтелектуальної власності характеризується специфічністю. Великобританія відноситься до країн з англосакською правовою системою (країн "Загального права"), де особлива роль в системі джерел права відводиться судовому прецеденту. У зв'язку з цим украй важливим є визначення ролі закону і ролі прецеденту в регулюванні і охороні інтелектуальної власності.

Згідно загальної теорії права, термін "закон" досить багатозначний. У вузькому значенні слова це акт вищої юридичної сили, прийнятий органом законодавчої влади, або акт, прийнятий шляхом всенародного голосування. У широкому значенні слова "закон" - це будь-яке джерело права, у тому числі і нормативний акт, і судовий прецедент, і санкціонований звичай.

У Великобританії законодавчий акт називається статутом.

Статут - це акт парламенту. Подібне визначення є найбільш поширеним в англійській правовій літературі. Серед цивілістів можна зустріти і більш розгорнуте визначення. Так, англійський юрист Е. Джек вважає, що "статут є формальна постанова відносно якого-небудь правила поведінки, належного в майбутньому дотриманню з боку тих осіб, до яких воно звернене. Аналогічне визначення дають і сучасні автори С. Кент і Д

Кіннан. На їх думку, "статут" є вираження і формальне встановлення правила або правил поведінки, яка повинна дотримуватися в майбутньому особами, до яких закон прямо обернений або яких він має на увазі.

Основними законодавчими актами, регулюючими Інтелектуальну власність у Великобританії, є:

Copyright, Designs and Patents Act 1988 - цивілісти називають даний закон основним нормативним джерелом авторського права. Під правову охорону цього закону потрапляють літературні, драматичні, музичні, твори, звукозаписи і фільми, загальні стани про теле-, радіомовлення, дизайнерські рішення, порядок публікації видань. Законом визначаються порядок і умови захисту авторських прав, термін дії наданого права, порядок отримання ліцензії і так далі. Окремі об'єкти авторського права регулюються спеціальними законодавчими актами. Наприклад, порядок захисту телепередач знаходить своє віддзеркалення в Законах про мовлення 1990 і 1996 рр. (Broadcasting Act 1990 і Broadcasting Act, 1996), Legal Deposit Libraries Act 2003, які регулює порядок використання бібліотеками об'єктів інтелектуальної власності.

Trade Marks Act 1994 - Закон про товарні знаки. У ньому дається нормативне визначення категорії "товарний знак", регулюються питання реєстрації і ліцензування товарних знаків, визначається порядок використання товарних знаків, піднімаються питання їх міжнародно-правового захисту.

Copyright, etc and Trade marks (offences and Enforcement) Act 2002 - передбачає порядок притягнення до відповідальності за порушення законодавства про товарні знаки і закону про авторське право. Основним джерелами правової охорони "промислової власності" являється Patens Аct 1977 р. і Patens Аct 2004 р. (Закони про патенти). Ці закони регулює питання патентування об'єктів промислової власності, вводять критерії новизни і промислового застосування цих об'єктів, закріплюють можливості правовласника по використанню, відчуженню даних прав, визначають засоби правової охорони об'єктів промислової власності, порядок їх реєстрації і так далі

Необхідно відмітити, що на сьогодні патентне законодавство Великобританії знаходиться у стадії реформування. Зокрема, з 17 грудня 2007 року набули чинності

1 2 3 4 5