Історія і діяльність піонерського руху в Україні

вільний час навколо цікавого, нового, романтичного.

Відмова від політичного замовлення на діяльність, нового піонерського об'єднання закладена у його головній програмі діяльності “Я – родина – Батьківщина”.

Організація вільна у виборі справ для дітей, дорослих, вільна від чітких вимог до свого устрою.

Діяльність піонерських осередків 90-х років розподілилась на дві площини: перша – справи, що цікаві, корисні у пізнанні себе, оточуючого світу, у розвитку сучасної особистості дитини; друга – справи, які піонери присвячують різноманітним групам дітей, дорослих, вирішуючи соціально-правові проблеми ровесників.    

90-ті роки – цікаві, корисні, прогресивні справи, нова веселкова символіка, нова ідеологія нової піонерської спілки, але в більшості випадків, сприйняття піонерства як стереотипу виховання дітей у колишній державі. Полярні політичні погляди на сучасне піонерство: одних дратує саме слово “піонер”, інших – відсутність традиційних ознак. . . Пошук свого місця у дитячому громадському русі України, кадрова, матеріальна нестабільність, пошук нових партнерів у роботі з дітьми,

прагнення зберегти масову дитячу організацію з її власними ознаками, вибір програм – орієнтирів діяльності створили особливу ситуацію у піонерських осередках.

Трансформуються традиційні структури піонерських осередків; організаційні справи (зльоти, збори, лінійки) поступово зникають, відкриваючи дорогу дитячим іграм, конкурсам, змаганням, акціям, операціям

Піонерство залишається основою програмної, а не структурної, організаційної діяльності дитячої громади.

Утворюються дитячі громадські об'єднання, організації за інтересами, програмами, спільними захопленнями дітей.

Піонерство трансформується у дитячий громадський рух, побудований за законами гри, дитячого самоврядування, пошуку.           

    Цікаво і корисно, добровільно і творчо, особисто і гуртом, самостійно та за допомогою дорослих, для себе, для людей, для України – історично склались ці дитячі поняття сучасного піонерства, покладеного в основу дій ФДО України.

Діяльність дитячих громадських формувань на базі дитячих закладів відпочинку, оздоровлення

Весна – час підготовки до літнього сезону діяльності дитячих оздоровчих закладів, час формування тематичних, виховних планів, кадрового забезпечення їх діяльності.

Дитячі оздоровчі заклади ліцензують своє існування у Державному департаменті туризму України, оздоровчо-виховні орієнтири обирають самостійно.

Поради щодо виховних планів надають освітянські установи, Українська асоціація оздоровчих дитячих таборів “Лелеченя”, Асоціація працівників дитячих оздоровчих таборів, профспілкові, відомчі структури.

Існують приклади діяльності дитячих оздоровчих установ за програмами-орієнтирами ФДО України, програмами її членів.

Звертаємо увагу керівних органів місцевих дитячих громадських формувань на терміновість проведення консультацій з власниками літніх дитячих оздоровчих закладів, які прагнуть до запровадження у виховному комплексі заходів, програм дитячої громади.

Дитячі організації влітку варіативно працюють у дитячих таборах:

• створюють дитячі таборування за підтримкою (дорученням) органів місцевої влади, під час яких реалізують власні програми дитячого громадського формування;

• надають можливість діяльності дитячого табору за принципами дитячого громадського формування на підставі угоди з власником табору про спільну діяльність в оздоровчому таборі (центрі) у відборі, навчанні педагогічних кадрів (вожатих, педагогів-організаторів, координаторів програм); розробці виховних, оздоровчих, тренінгово-ігрових технологій; у запровадженні дитячого самоврядування, дитячих змагань; у створенні веселкової символіки, атрибутики, нагород табору. Отже,

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні