Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Історія розвитку інформатики

Історія розвитку інформатики

Під час Другої світової війни багато країн працювали над створенням обчислювальних машин. Учені різних країн не знали про розробки одне одного, тому багато робіт Тьюринга були в той час невідомі. А. Тьюринг очолював групу створювачів першого електронного комп'ютера для Британської розвідки під час Другої світової війни. У 1942 році машина була створена, але всі відомості про неї були засекречені до 1975 року.

У 1936 році випускник одного з американських університетів Клод Шеннон ліквідував розрив між алгебричною теорією та її практичним додатком. Свої ідеї стосовно зв'язку між двійковими числами, булевою алгеброю та електричними схемами Шеннон розвинув у докторській дисертації, опублікованій 1938 року. Ця робота вважається поворотним пунктом в історії розвитку сучасної інформатики та обчислювальної техніки. Ідеї ще однієї фундаментальної праці «Математична теорія зв'язку» згодом лягли в основу нової галузі науки — теорії інформації.

За визначенням Клода Шеннона, найменша одиниця інформації у двійковому коді, який застосовується в сучасних комп'ютерах, — це біт.

Потреба в зручній машині, здатній розв'язувати складні диференціальні рівняння, була такою великою, що ще троє дослідників — двоє в США й один у Німеччині — розвинули однакові ідеї практично одночасно. Незалежно один від одного вони зрозуміли, що булева логіка може послужити дуже зручною основою для конструювання комп'ютера.

Поки Шеннон працював над дисертацією, професор фізики Джон Атанасофф вирішував ті ж самі проблеми в коледжі штату Айова. У січні 1938 року після двох років роздумів про оптимальну конструкцію комп'ютера Атанасофф вирішив створити машину на основі двійкової, а не десяткової системи числення

Не можна стверджувати, щоб таке рішення особливо надихало його, бо він побоювався, що студенти та інші користувачі машини зіткнуться зі значними труднощами під час переведення чисел з десяткової системи в двійкову і навпаки. Проте простота двійкової системи в сполученні з простотою надання двох символів (замість десяти) в електричних схемах комп'ютера переважувала, на думку Атанасоффа, ці незручності. До того ж усі необхідні перетворення могла виконувати сама машина. До осені 1939 року Атанасофф створив грубу модель пристрою і почав шукати фінансової допомоги для продовження роботи. У і939—1942 роках Атанасофф зі своїм помічником К. Беррі створили першу електронну цифрову обчислювальну машину. Ця машина увійшла в історію під назвою «ABC» — за першими літерами прізвищ творців цієї обчислювальної машини (AtanasotY—Berry Computer).

На іншому кінці країни у Джорджа Стібіца (математика із фірми «Белл телефон лабораторі») у 1937 році майнула думка, що булева логіка — це природна мова, на якій має ґрунтуватися робота систем електромеханічних телефонних реле.

Стібіц одразу ж взявся до роботи, гадаючи, що керівництво фірми знайде застосування її результатам. Дослідження він почав з того, що зібрав необхідні деталі та прилади. Працюючи вечорами за кухонним столом, він зібрав апарат із старих реле, пари батарейок, лампочок, дротів та металевих смужок, нарізаних із консервних бляшанок. У створеному ним пристрої використовувалися логічні вентилі, якими керував електричний струм. Електромеханічна схема виконувала операцію двійкового додавання. Це був перший пристрій подібного типу в США. У наш час двійковий суматор, як і раніше, залишається одним

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні