Історія винайдення парфумерно-косметичних продуктів

побудована кілька сотень років тому. За перека­зами до розчину, що скріплював камені, було добавлено мускус.

КОЛИ ПОЧАЛИ КОРИСТУВАТИСЯ КОСМЕТИКОЮ?

Мистецтво косметики сягає в глибину віків. Так, під час розкопок знайдено єгипетські мумії з нафарбованими нігтями. В усипальнях єгипетських пірамід виявлено натуральні фар­би і косметичні інструменти, різні плитки для приготування суміші фарб і рум'ян, посудини для зберігання мазей та олій. Знайдено письмо­вий документ — папірус Еберса, в якому викладено косметичні правила й рецепти. Вважають, що його написано у п'ятому тисячолітті до на­шої ери.

Зі змісту папірусів випливало, що зелені тіні для повік створювали за допомогою мінералу міді (малахіту), зітертого в щонайдрібніший по­рошок. Давні рукописи засвідчують, що вже ти­сячі років назад жінки Сходу підфарбовували повіки в блакитний колір найтонпіим пилком з товченої бірюзи. Бірюза — це природний міне­рал, до складу якого входить мідь. Замість ру­м'ян єгиптянки використовували кіновар, міне­рал ртуті. Розріз очей подовжували за допомо­гою сурм'яного блиску. Цей самий м'який міне­рал використовували і для підфарбовування брів. Сурм'яний блиск у різні країни постачали араби, які називали його стибі. Від цієї назви і походить латинська назва хімічного елемента сурми — стибіум. В сучасних рецептах сполуки міді можна зустріти надзвичайно рідко, а сурми і, звичайно, ртуті немає зовсім: надто вони шкідливі для організму.

В Україні косметичні фарби стали застосо­вувати наприкінці XVI й особливо широко у XVII столітті

У Римі за часів Нерона косметику й духи ви­користовували особливо часто. Ось деякі з видів косметики, які існували вже в ті часи: свинцеве білило і крейда, щоб освітлювати шкіру, тіні для повік і фарба для вій, рум'яна для щік і фар­ба для губів (своєрідна попередниця нашої губ­ної помади), ячмінне борошно й олія як ліку­вальна маска для обличчя, пемза для чищення зубів. Ще в них була мильна суміш для висвіт­лення волосся.

ЩО ТАКЕ ГУБНА ПОМАДА?

Основні компоненти губної помади — спеці­альні парфумерні олії, воски, парафін і вазелін, які добувають з нафтопродуктів. Туди також до­дають вітаміни, пахучі речовини й барвники. Приміром, як барвник (пігмент) для губних по­мад застосовують малиново-червону сполуку нікелю.

Перламутровий ефект губних помад і кремів, а також шампунів з перламутровим блиском створюють солі вісмутину, або слюда.

Усі складові частини змішують і потім нада­ють помаді потрібної форми. Помаду роблять та­кою, що коли вона торкається до губів, то роз­м'якшується. Це дає змогу наносити її на губи рівним шаром.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ?

Що упродовж багатьох століть на Сході було модно фарбувати волосся хною. Хна — по­рошок з висушених листків рослини алкани — донині лишається найліпшою і нешкідливою фарбою для волосся. Іноді хну використовують в суміші з басмою — порошком з висушених листків рослини індиго.

ЧИМ ФАРБУЮТЬ ВОЛОССЯ?

Від барвників для волосся вимагають багато: вони не повинні подразнювати шкіру, небажано впливати на організм, істотно змінювати струк­туру волосся і, найголовніше, мусять міцно три­матися.

Найліпші такі барвники, механізм нанесен­ня яких полягає в попередньому просочуванні волосся одним з компонентів з подальшою дією другого. Так, у косметиці як перший компонент використовують розбавлені водні розчини добре розчинних солей свинцю, срібла, міді, вісмуту, іноді марганцю. «Проявником» для увібраних у волосся солей є органічна речовина.

1 2 3 4