Історія винайдення парфумерно-косметичних продуктів
Інше завдання вирішують ті, хто бажає висвітлити волосся. Цю хімічну процедуру виконують за допомогою 3%-го розчину пероксиду водню. Ця сполука розкладається з утворенням атомарного кисню. Він руйнує пігменти, тобто барвники волосся. Проте за більшої концентрації пероксид водню починає руйнувати і саме волосся. . . На практиці цю речовину застосовують в суміші з іншими й називають її гідроперитом. Таблетками гідропериту дуже зручно користуватися.
ЩО ТАКЕ ХІМІЧНА ЗАВИВКА?
Між іншим, механізм завивки волосся вивчили. . . фахівці-текстильники, які глибоко і ґрунтовно дослідили овечу вовну — основну сировину для текстильної промисловості.
Волосся складається з молекул білка кератину. Молекули цієї речовини є довгими ланцюгами атомів. Ці ланцюги начебто закручені в спіральки, мають складочки. Структуру волосся підтримують особливі водневі зв'язки. Коли волосся змочується водою, ці зв'язки порушуються. У мокрому стані волосся можна витягнути, накрутити на бігуді. Під час висихання водневі зв'язки утворюються вже по-новому і таким чином робиться локон
Можна зробити цю завивку міцнішою, зануривши закручене волосся у киплячу воду на одну годину. Такій завивці холодна вода вже не страшна. Проте хто ж погодиться кип'ятити своє волосся упродовж години?
Тому для того, аби зробити міцнішу завивку, використовують інші способи.
Крім водневих зв'язків, окремі молекули кератину сполучаються ще так званими дисульфідними місточками, які складаються з двох зв'язаних атомів сірки. Якщо зруйнувати ці зв'язки відновником, то волосина стає менш
міцною, її легко розтягнути і потім закрутити. Після чого накручене на спеціальні палички волосся слід обробити окисником, наприклад пероксидом водню, — і дисульфідні місточки утворяться, але вже на інших місцях і волосина збереже надану їй форму, і до неї повернеться її міцність. Ось така завивка й дістала назву хімічної.
ХІМІЯ І ПРАННЯ
Прання — один із найцікавіших хімічних процесів. Звісно, жодне прання не обходиться без води, а вода буває різна — тверда або м'яка. Твердою ми звемо воду, в якій міститься багато розчинних солей кальцію, а м'якою — ту, де їх мало або й зовсім немає. У твердій воді погано милиться мило, з'являється білий, здатний до згортання осад. Цей осад утворюється завжди, коли у воді зустрічаються мило і сполуки кальцію. Мильна піна не з'являється доти, доки повністю не виділиться осад. Сполуки кальцію не тільки «крадуть» мило. Великий білий осад, що осідає на тканини, руйнує їх. Експериментальне доведено, що після прання 50 разів лляної тканини у твердій воді її міцність знижується на 25%, а бавовняної — на 45% порівняно з пранням у м'якій воді. Що ж робити? Адже прати все одно потрібно. І тут на допомогу приходить хімія. Для пом'якшення води слід використовувати соду.
Синтетичні мийні засоби не бояться твердої води, вони полегшують прання і допомагають зберегти тканину.