Історія винайдення парфумерно-косметичних продуктів

style="font-size: Під дією солей міді волосся набуває, як пра­вило, червонуватого відтінку. Якщо було взято солі срібла, з'являється сірий з металічним бли­ском відтінок. Іони заліза дають бузково-ліло­вий колір.

Інше завдання вирішують ті, хто бажає висвітлити волосся. Цю хімічну процедуру ви­конують за допомогою 3%-го розчину пероксиду водню. Ця сполука розкладається з утворен­ням атомарного кисню. Він руйнує пігменти, тобто барвники волосся. Проте за більшої кон­центрації пероксид водню починає руйнувати і саме волосся. . . На практиці цю речовину засто­совують в суміші з іншими й називають її гідро­перитом. Таблетками гідропериту дуже зручно користуватися.

ЩО ТАКЕ ХІМІЧНА ЗАВИВКА?

Між іншим, механізм завивки волосся вив­чили. . . фахівці-текстильники, які глибоко і ґрунтовно дослідили овечу вовну — основну си­ровину для текстильної промисловості.

Волосся складається з молекул білка керати­ну. Молекули цієї речовини є довгими ланцюгами атомів. Ці ланцюги начебто закручені в спіральки, мають складочки. Структуру волос­ся підтримують особливі водневі зв'язки. Коли волосся змочується водою, ці зв'язки порушу­ються. У мокрому стані волосся можна витягну­ти, накрутити на бігуді. Під час висихання вод­неві зв'язки утворюються вже по-новому і та­ким чином робиться локон

Так отримують най­простішу, недовготривалу завивку: намочити, накрутити, висушити. Проте достатньо потра­пити під дощ, як така завивка зникне: волосся стане таке, як було.

Можна зробити цю завивку міцнішою, зану­ривши закручене волосся у киплячу воду на од­ну годину. Такій завивці холодна вода вже не страшна. Проте хто ж погодиться кип'ятити своє волосся упродовж години?

Тому для того, аби зробити міцнішу завивку, використовують інші способи.

Крім водневих зв'язків, окремі молекули ке­ратину сполучаються ще так званими дисульфідними місточками, які складаються з двох зв'язаних атомів сірки. Якщо зруйнувати ці зв'язки відновником, то волосина стає менш

міцною, її легко розтягнути і потім закрутити. Після чого накручене на спеціальні палички во­лосся слід обробити окисником, наприклад пероксидом водню, — і дисульфідні місточки утво­ряться, але вже на інших місцях і волосина збе­реже надану їй форму, і до неї повернеться її міц­ність. Ось така завивка й дістала назву хімічної.

ХІМІЯ І ПРАННЯ

Прання — один із найцікавіших хімічних процесів. Звісно, жодне прання не обходиться без води, а вода буває різна — тверда або м'яка. Твердою ми звемо воду, в якій міститься багато розчинних солей кальцію, а м'якою — ту, де їх мало або й зовсім немає. У твердій воді погано милиться мило, з'являється білий, здатний до згортання осад. Цей осад утворюється завжди, коли у воді зустрічаються мило і сполуки кальцію. Мильна піна не з'являється доти, доки повністю не виділиться осад. Сполуки кальцію не тільки «крадуть» мило. Великий білий осад, що осідає на тканини, руйнує їх. Експеримен­тальне доведено, що після прання 50 разів лля­ної тканини у твердій воді її міцність знижу­ється на 25%, а бавовняної — на 45% порівняно з пранням у м'якій воді. Що ж робити? Адже прати все одно потрібно. І тут на допомогу при­ходить хімія. Для пом'якшення води слід вико­ристовувати соду.

Синтетичні мийні засоби не бояться твердої води, вони полегшують прання і допомагають зберегти тканину.

1 2 3 4