Італійська преса і журналістика

З появою інтернету та інтернет-дискурсу мова італійських засобів масової інформації кінця XX — початку XXI століття зазнала істотних змін, які потребують ретельного і всебічного вивчення з метою виявлення основних закономірностей її функціонування в електронному дискурсі, дослідження шляхів еволюції мови мас-медіа і тих чинників, що впливають на її розвиток .

В епоху такого активного розвитку комп'ютерних технологій та розповсюдження інтернету питання, пов'язані з проблемами дискурсу, мовної еволюції та змін у мові, викликають жвавий інтерес багатьох вчених, про що свідчить велика кількість праць таких вітчизняних та зарубіжних лінгвістів як Дж. Браун, В. В. Виноградов, Т. ван Дейк, В. Дресслер, Е. А. Гончарова, Дж. Граймс, Дж. Дюбуа, ИДзолли, Т. Гивон, Т. А. Гринченко, У. Лабов, Р. Лонгейкр, Д. Кристалл, М. Л. Макаров, Э. Мендуни, У. Манн, Я. Петефи, О. О. Потебня, У

Чейф, Ф. Сосюр, М. М. Субботин, С. Томпсон, Д. Шиффрин, У. Эко, Дж. Юл та ін. , які роблять висновок, що мова постійно змінюється і відображає сучасний стан суспільства, в якому вона функціонує. Бурхливі політичні зміни в Європі, нові суспільно-політичні реалії в державі спричинили глибинні зміни в італійському суспільстві, що знайшло своє найповніше відображення у мові електронних засобів масової інформації. Аналіз інноваційних процесів сучасного медіатексту дозволить простежити основні тенденції в оновленні мас-медійної лексики, з'ясувати сфери її поширення і дати їм оцінку. Запропоноване дослідження має не тільки науково-пізнавальний характер: його результати можуть бути корисними для філологів, перекладачів і журналістів, які прагнуть удосконалювати свій професійний рівень, дбають про добірність і правильність мови при написанні матеріалів. Як відомо, людина в промислове розвинених країнах живе в середовищі, перенасиченому інформацією, що подається радіо, телебаченням, газетами, журналами, інтернетом, рекламними й пропагандистськими плакатами, книгами тощо. Кожен із цих засобів масової інформації намагається привернути увагу якомога більшої кількості глядачів, слухачів, читачів, першим повідомити їм важливу новину, дати найяскравіші подробиці, обійти в цих перегонах суперників .

Одним із наслідків цього є своєрідна інформаційна втома: люди все менше читають. Дійти до масової свідомості можна лише постійно підвищуючи помітність, насиченість матеріалу, викликати не тільки інтелектуальний, але й емоційний інтерес. Для цього ЗМІ використають дані соціологічних досліджень, досягнення психології й досвід реклами .

Дослідження газетно-публіцистичного стилю італійської інтернет-преси дозволяє зробити синхронний зріз відразу багатьох сфер уживання мови: суспільно-політична, економічна, культурна, мова спорту, кіно, театру, розмовна мова. Саме засоби масової інформації і преса, зокрема електронна, найбільш оперативно відгукуються на нові явища життя, у ній проходять апробацію різні неологізми, запозичення, конструкції, виникають і закріплюються нові фразеологізми, штампи, популяризується багато науково-технічних термінів [4, 25].

В умовах величезної кількості інтернет-видань визначальним для потенційного читача часто виявляється його перше враження від сторінки, на яку він заходить. Особливу роль у цьому відіграють оформлення першої сторінки, характер і форма заголовків. До їхньої інформативної насиченості, ясності й лаконічності, здатності емоційно впливати на читача висуваються особливі вимоги [З, 119].

Необхідно, однак, підкреслити, що для солідних видань, які мають електронну версію своїх газет чи журналів, видань, які мають широку аудиторію, дуже важливим є коло постійних читачів, які цінують звичне розташування рубрик, знайомих авторів, саму можливість швидко знайти інформацію, що їх цікавить. На відміну від друкованих видань, електронні мають велику перевагу завдяки тому, що інтернет-дискурс поєднує риси дискурсу засобів масової комунікації, а також ділового, рекламного, політичного,

1 2 3 4 5 6