Італійська преса і журналістика

навчального, побутового дискурсів та характеризується принципово новими структурними особливостями [5, 150-156].

Інтерактивність, атрактивність та глобальність інтернету зумовлюють його активне використання засобами масової інформації для поширення інформації, здійснення впливу та забезпечення ефективної реалізації новітніх комунікативних технологій. Гіпертекстовий формат повідомлень інтернет-новин втілює новий підхід до комбінування вербального, графічного та візуального компонентів текстів повідомлень, що впливає на сприйняття інформації широким загалом [1, 21]. Такі звукові, графічні й анімаційні засоби в сукупності можуть розширювати або навіть змінювати повідомлення, таким чином відіграючи дуже важливу роль.

Отже, завдяки поєднанню візуальних, текстових і акустичних засобів подання інформації, симбіозу традиційних засобів масової комунікації (радіо, телебачення, преси) інтернет став глобальним поліфункціональним засобом масової комунікації, який радикально відрізняється від попередніх конструюванням інформації і формою викладу матеріалу. Важлива не помітність сама по собі, а контраст на тлі звичного, постійного, тобто оптимальне співвідношення між наявним стереотипом і новизною.

Перша сторінка сайту — обличчя газети чи журналу. На ній може міститися декілька фотографій, що представляють найяскравіший, сенсаційний матеріал, набраний жирним шрифтом, його анонс і основні тези. Мета цієї сторінки - привернути увагу користувача, в майбутньому потенційного покупця, тому заголовки й короткі тексти часто носять не тільки сенсаційний, але й скандальний характер для того, щоб розбудити цікавість своїми недомовками і помітною формою. Використовувані засоби синтаксично різноманітні: просте речення, фразеологічна одиниця, слово [3, 112].

На сучасному етапі суспільного розвитку засоби масової інформації не тільки відбивають мовний стан, але й виступають одним із наймогутніших факторів формування мови. Жанри електронної преси розрізняються як обсягом, змістом, так і функцією впливу на читача

Різниця полягає в завданні, орієнтації на різні верстви населення та в різних мовних засобах. Найбільш однозначну функцію виконують короткі інформаційні жанри, їхня лексика відрізняється простотою, відсутністю стилістичних фігур, порівнянь, полісемантичності [3, 113].

Умберто Эко писав, що в наш час в Італії найпоширенішим газетним жанром стало інтерв'ю - єдиний діалогічний жанр періодичної преси, що визначає такі його риси, як близькість до усного - ораторського або розмовного - мовлення, а також багатотемність [6, 17].

Окрім вказаного вище звернемо увагу на такі професійні й технічні проблеми італійської преси. Наприклад, журналісти, які за сучасних умов самі набирають тексти своїх матеріалів, не завжди справляються із цим новим для них завданням. Таким чином, у тексті часто з'являються орфографічні й синтаксичні помилки, неправильне вживання слів, недотримання правил узгодження часів, тавтологія й інші невідповідності. Підміна професіоналів дилетантами призводить до концептуальних помилок у тексті і позначається на його якості, а отже, на ставленні до видання. Подібна проблема практично повсюдна [7, 38].

Не менш серйозна проблема «тексту, що вичерпав себе». Йдеться не тільки про правильність і коректність мови, але й про дефекти самого тексту. Якщо на сторінці залишилося місце, яке немає чим заповнити, журналісти нерідко вдаються до різних хитрощів: приєднують до основного тексту повідомлення, що підходить до нього за змістом, або ж «висмоктують із пальця» домисли, чутки, нові деталі, таким чином доводячи вихідний матеріал до потрібного обсягу [8, 21].

В італійській мові, як і в інших мовах, існує серйозна проблема «засмічення». Радіо,

1 2 3 4 5 6