Запрошуємо до співпраці виконавців курсових та дипломних робіт на взаємовигідних умовах.

Коран як історико-літературний пам'ятник

Коран як історико-літературний пам'ятник

Коран (араб, аль-куран, буквально — читання) — головна священна книга мусульман. За ісламським догматом, Коран існує віддавна, він ніким не створений, а його небесний оригінал знаходиться під престолом Аллаха.

Коран поділений на 114 розділів — сур, кожна з яких складається з аятів. Слово "аят" означає знак, чудо. Ці розділи різні за розміром і розташовані без логічного зв'язку, незалежно від змісту. Найдовші сури розміщені на початку Корану, більш стислі — в кінці. Коран написаний рифмованою прозою, у своїх старих частинах близькою до тієї, якою задовго до появи "священної книги" користувалися арабські жреці

Релігійно-догматичні, міфологічні, законодавчі матеріали Корану розпадаються на кілька груп, з яких одні — більш давнього, інші — більш пізнього походження. Незаперечно доведено, що найстаріші з рукописів, які збереглися з тексту Корану, можуть бути датовані кінцем VU або початком VIII ст. До них належить і складений за наказом халіфа Османа так званий єдиний текст Корану, який, за запевненнями богословів, є першим і з якого нібито знімалися копії.

Досліджуючи Коран, вчені не тільки акцентують увагу на існуючих у ньому запереченнях, але певний інтерес викликає опис у цій книзі давніх звичаїв, моментів боротьби із стародавніми віруваннями, пережитками патріархально-общинного ладу тощо. В Корані є місця, що стосуються регламентації торгівлі, майнових, сімейно-шлюбних, моральних відносин, але головна його тема — утвердження релігійних принципів, приписів, які стосуються обов'язків віруючих щодо Аллаха — єдиного бога, якому слід безвідмовно поклонятися.

Близько чверті Корану — це сказання про пророків, пройняті обіцянками жорстокої розправи з тими, хто не слухатиме вісників Бога. Багато з цих легенд є дешо зміненими міфами, запозиченими з Біблії і Талмуда

Так, у Корані розповідається про Ноя (Нусі), Авраама (Ібрагіма), Ісаака (Ісхака), Мойсея (Мусі), Аарона (Херуні), Давида (Дауда), Соломона (Сулеймана), Ісуса Христа (Ici) і т. ін. Коран запевняє, що Мойсею Богом даний Закон (Та-урат, тобто п'ятикнижжя), Давиду — Псалтир (Забур), Ісусу Христу — Євангеліє (Інджиль).

Два основних напрями, які історично склалися в ісламі, — сунізм і шиїзм, визнають святість Корану, лосланниитво Мухаммеда, традиційну мусульманську обрядність. Історія написання Корану свідчить про те, що ця священна книга, як і інші релігійні писання, створена людьми і не містить нічого, що мало б природний характер.

Коран про світобудову

Уявлення про світобудову, викладені в Корані, містять багато фантастичних тверджень і безглуздих домислів про упорядкування і походження Всесвіту. На рівні астрономічних знань, здобутих задовго до написання Корану в Китаї, Індії, Єгипті, Греції та навіть у стародавніх південно- і північно-аравійських державах, все написане про Всесвіт у "священній книзі" виглядає міфічним.

Коран учить, що Аллах сказав: "Будь!" — і з'явилися "небеса і земля"; всього для створення світу Богові потрібно було шість днів. Першого дня були створені небеса; другого — сонце, місяць, зірки й вітер; третього — тварини, які живуть на землі і в морях, а також ангели, які живуть на семи небесах і в повітрі. Четвертого дня Аллах створив воду і всім тварям призначив їжу, цього дня за його повелінням потекли ріки. П'ятого дня було створено рай, а на щостий — перші люди: Адам і Єва. В суботу справи було завершено, в світі утвердився порядок і гармонія.

Якщо підсумувати викладені у Корані уявлення про Всесвіт, землю, походження тварин, рослин і людини, порівняти їх з тим, що задовго до цього знали люди про навколишній світ, виявиться, що це мусульмани дещо запозичили з інших релігійних течій, релігій.

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні