Умови здійснення іноземними інвесторами інвестиційної діяльності в Україні та можливості їх покращення

Одним з найбільш поширених видів договорів у сфері інозем­ного інвестування є договір про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора. Отримання можливості реалізувати передбачені законом гарантії захисту прав іноземних інвесторів щодо захисту інвестицій пов'язується з їх державною реєстрацією, порядок якої встановлюється постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 30. 01. 1997 р. № 112 «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора».

Для інвесторів, що здійснюють інвестиції за договорами (конт­рактами) про спільне інвестування, закріплюються деякі переваги. Зокрема, майно (крім товарів для реалізації або власного спожи­вання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше 3-х років з метою інвестування на підставі зареєстрова­них договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом. Однак прибуток, отриманий від спільної діяльності за такими до­говорами (контрактами), оподатковується відповідно до законо­давства України (тобто в загальному для національних суб'єктів підприємницької діяльності порядку).

Різновидом договорів про спільне інвестування є договір про виробничу кооперацію. За цим договором два і більше учасників господарських відносин, в т. ч. іноземний інвестор, беруть на себе зобов'язання з метою досягнення спільного господарського ре­зультату в різних сферах співробітництва (виробничій, науково-технічній, збутовій, управлінській тощо). Характерною особливіс­тю такого договору є:

мета - досягнення спільного господарського результату (ви­пуск готової продукції, передання однією стороною результатів своєї діяльності іншій для забезпечення кожному із учасників коо­перації можливості досягнення передбаченого в договорі кінцево­го результату);

фіксація в договорі організаційно-правового механізму коор­динації спільної діяльності учасників.

Лаконічність національного законодавства щодо особливості встановлення договірних відносин у сфері виробничої кооперації між іноземними та вітчизняними суб'єктами господарювання зу­мовлює доцільність використання розроблених Європейською ко­місією ООН рекомендацій щодо складання договорів:

  • на спорудження великих промислових об'єктів;
  • про міжнародне передання виробничого досвіду і знань у машинобудуванні;
  • про промислове співробітництво;
  • про сумісну діяльність між сторонами, які об'єдналися для здійснення конкретного проекту;
  • з неконсультативного інжиніринга;
  • з надання міжнародних послуг, пов'язаних з матеріально-технічним обслуговуванням, ремонтом та експлуатацією промис­лових та інших споруд.

Іншою комісією ООН - з права міжнародної торгівлі - розроб­лено Правові рекомендації щодо складання міжнародних контрак­тів на будівництво промислових об'єктів.

На території країн, що входять до складу СНД, діє прийнята 23. 12. 1993 р. Угода про загальні умови і механізм підтримки роз­витку виробничої кооперації підприємств і галузей держав - учас­ниць СНД, стаття 4 якої передбачає, що основною ланкою вироб­ничої кооперації та прямих зв'язків є договори (контракти), які укладаються суб'єктами господарювання на підставі відповідних міжурядових, галузевих та міжвідомчих угод.

Виділення договорів (контрактів) на користування надрами в окремий вид інвестиційних договорів за участю іноземного інвес­тора зумовлене особливим правовим режимом природних ресур­сів, що становлять об'єкт права власності Українського народу і, відповідно, характеризуються особливим порядком встановлення договірних відносин

Зазначені відносини регулюються законодавством про іноземні інвестиції і природоохоронним законодавством. Так, ст. З Закону України «Про режим іноземного інвестування» до форм здійснення іноземних інвестицій відносить придбання іноземним інвестором самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання на території України її природних ресурсів (частиною яких є надра). Рівночасно ст. 13 Ко­дексу України про надра встановлює, що користувачами надр мо­жуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземні юридичні особи та громадяни, а ст. 68 цього Кодексу перед­бачає, що іноземним юридичним особам і громадянам надра у корис­тування та право на переробку мінеральної сировини надаються на конкурсній основі на підставі угод (контрактів), які укладаються від­повідно до вимог зазначеного Кодексу, інших законодавчих актів України та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок укладення контрактів на користування надрами за участю іноземних юридичних осіб і громадян визначається Положення про порядок організації і проведення міжнародних конкурсів (тендерів) для укладення контрактів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8. 06. 1998 р. № 841.

Усі види користування надрами згідно із ст. 16 Кодексу про надра підлягають ліцензуванню відповідно до порядку, затвердже­ного постановою Кабінету Міністрів України від 02. 10. 2003 р. № 1540. Право отримати таку ліцензію передається переможцеві міжнародного конкурсу (тендеру) на підставі підписаного між ним і замовником тендеру контракту на користування надрами (ч. 2 п. 44 Положення про порядок організації і проведення міжнарод­них конкурсів (тендерів) для укладення контрактів на користуван­ня надрами). До типових умов такого контракту належать:

  • сторони і предмет контракту;
  • район проведення робіт;
  • терміни та поняття, які використовуються в контракті;
  • права сторін (учасників);
  • оператор (власник спеціального дозволу (ліцензії) або інша юридична особа, призначена його власником для проведення ліцен­зійної діяльності на об'єкті тендеру);
  • заміна оператора;
  • відповідальність сторін (учасників);
  • умови повернення площ, які надаватимуться переможцеві конкурсу (тендеру), й продовження терміну діяльності на об'єкті;
  • умови реалізації продукції;
  • застосування українського законодавства (оподаткування, на­гляд і контроль, охорона навколишнього природного середовища, охо­рона надр та раціональне використання мінеральної сировини, при­пинення діяльності, право власності на геологічну інформацію тощо);
  • форс-мажорні обставини;
  • використання українського потенціалу, підготовка національ­них кадрів;
  • розв'язання спорів та арбітраж;
  • порядок проведення та фінансування ліквідаційних робіт на об'єкті користування надрами;
  • зобов'язання щодо конфіденційності;
  • інформування сторін контракту;
  • повноваження на підпис контракту.

Угоди про розподіл продукції також пов'язані з використанням іноземними інвесторами природних ресурсів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні