Еврейское книгопечатание

двісті сорок тисяч екземплярів. Єврейські видавці випускали молитвеники, книги про закони і звичаї повсякденного єврейського життя, равиністичну літературу; з початку XIX століття в Російській імперії побачили світло 110 видань Біблії з коментарями і 20 повних видань Талмуда.  У 1910 році в Росії було 25 газет на івриті і 6 газет на ідиш, а також єврейські газети на російській і польській мовах. Перша щоденна газета на ідиш “Дер Фрайнд” стала виходити в Петербурзі з 1903 року: її тираж досягав п'ятдесяти тисяч екземплярів; у Варшаві виходили на ідиш щоденні газети “Хайнт” і “Момент”. Перша в світі щоденна газета на івриті “Хайом” вийшла в Петербурзі ще в 1886 році; на ті часи це було сенсацією, і багато хто не вірив, що на цьому “мертвій” мові можна писати на найзлободенніші теми. На початку XX в. у Петербурзі виходила на івриті щоденна газета “Хамеліц”, у Вільно - “Хазман”, у Варшаві - дуже популярна “Хацфіра” /4, з. 263/.
3. 2. Книгодрукування в Росії після лютневої революції 1917 року.

Після лютневої революції в 1917 році поновилася діяльність видавництва “Морія” (до 1921 р. ), в Москві А. І. Штибель відкрив своє видавництво (переклад на іврит класичної літератури; з 1919 - у Варшаві, в 1922 - початку 1930-х рр. - в Берліні), а Х. Златопольській  (1868 - 1932) і його дочка Ш. Персиц (1893 - 1969) - видавництво “Оманут” (підручники і дитяча література на івриті; у 1918 - 19 в Києві і Одесі, в 1920-25 в Хомбурге поблизу Франкфурта-на Майне). Після жовтневої революції друк на івриті всесвітньо подавлявся, і з еміграцією основних видавців, по суті, припинилася, хоча окремі книги і вдавалося випускати аж до 1927 року деяким видавництвам Києва, Харкова, Одеси. У роки непу (аж до 1928) на основі приватного підприємництва пожвавилося друкування релігійної літератури. Я. Гинзбург в Бобруйську, Мінську, Полоцке і Полтаві, де його компаньйоном був А. Рабіновіч, тільки в 1927-28 (по сов. даним) віддрукував близько 100 тис

молитвеників. У Бердичеві і Житомирі їх випускав М. Епштейн, а в Ленінграді - діячі хабада. Значну кількість книг випускали державні видавництва ”Културферлаг” (Київ, 1918-32), “Шул ун бух”(Москва, 1923-28), “Централферлаг” (1925-30) і ін. Брошури з єврейського питання російською мовою і ідиш публікувала редакція газети “Дер эмес”. У 1932-48 майже весь друк на ідиш зосередився у видавництві “Эмес”, із закриттям якого при ліквідації єврейської культури і її діячів в Радянському Союзі випуск книг припинився (з 1959 декілька книг в рік на ідиш публікують видавництва “Радянський письменник” і ”Художня література”) /2, с. 381-382/.

4. КНИГОДРУКУВАННЯ В СХІДНІЙ ЄВРОПІ В ПЕРІОД З 20-Х ПО 70-і РОКИ  XX СТОЛІТТЯ.
  4. 1. Книгодрукування в Польщі.

На території Польщі між двома світовими війнами найважливішими центрами єврейського книгодрукування продовжували залишатися Вільна з її старими видавництвами і новими (видання  ІВО, ряд партійних видавництв, “Томор”, що видавало в 1929-37 рр. вісім томів праці І. Цинберга “Історія єврейської літератури європейського періоду”, і ін. ), і особливо Варшава. Тут Ш. Л. Гордон до 1924 р. продовжував почате в 1912 р. видання Біблії з власними коментарями, активізувало свою діяльність видавниче об'єднання “Мерказ”, знаходилися видавництва А. І. Штибеля (у 1919-21) і Б. Клецкина (з 1925) і понад 10

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Похожие работы