Администрирование налогов и сборов

збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є ко­нтролюючий орган;

г) рішенням суду, що набрало законної сили, особу визна­но винною в ухиленні від сплати податків;

д) дані перевірок щодо утримання податків у джерела ви­плати, в тому числі податкового агента, свідчать про пору­шення правил нарахування, утримання та сплати до відповід­них бюджетів податків і зборів;

е) результати митного контролю, отримані після закінчен­ня процедури митного оформлення та випуску товарів, свід­чать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно ви­значене платником податків.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платни­ком податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податко­вій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбачено­го для подання податкової декларації.

У разі, коли сума грошового зобов’язання платника по­датків розраховується самостійно контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків повідомлення-рішення. Таке повідомлення-рішення повинно містити підставу для такого нарахування податко­вого зобов’язання, посилання на норму Податкового коде­ксу України або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, відповідно до якої був зроблений перерахунок грошових зобов’язань платника податків; граничні строки сплати грошового зо­бов’язання та строки виправлення показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов’язання у встановлений строк; граничні строки, пе­редбачені для оскарження такого податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розра­хунок податкового зобов’язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано лис­том з повідомленням про вручення.

У разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавст­вом строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу това­рів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією стат­тею, а також суми надміру сплачених платежів до відповід­них бюджетів.

Використана література

1. Конституція України: Основний Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 1996

— № 30. — Ст. 142.

3. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 12. — Ст. 120.

4. Кодекс законів про працю України // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 12. — Ст.

1 2 3 4

Похожие работы