Адміністрування в домена

не рекомендоване.

Основною вимогою до адміністратора домену є його здатність виконувати необхідні обов’язки рівноправно, чесно і компетентно. Він повинен мати доступ до Інтернет, його персонал — бути доступним за електронною поштою. Призначений адміністратор домену верхнього рівня відповідає за управління доменом перед країною, якщо йдеться про домен країни, і перед співтовариством Інтернет. Сторони, вельми зацікавлені в домені, мають погодитись, що призначений адміністратор (вибраний за їхньою участю) їх задовольняє. IANA (ICANN) виступає арбітром з питань адрес­ного простору Інтернет у випадках, коли сторони не можуть дійти згоди. Для піддоменів не висуваються додаткові вимоги, крім тих, що існують для доменів верхнього рівня. Згідно з Правилами домену. UA адміністратор публічного домену має бути суб’єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим в Україні. У процесі делегування доменного імені в публіч­ному домені крім адміністратора беруть участь реєстрант — особа, що бажає користуватися та розпоряджатися певним доменним іменем в публічному домені, та реєстратор — зареєстрований в Україні суб’єкт підприємницької діяльності, який надає реєстрантові послуги, необхідні для технічного забезпечення делегування та функціонування доменного імені. Адміністраторові публічного домену забороняється виступати водночас реєстратором імен в цьому самому домені. Відносини між учасниками процесу делегування доменного імені будуються виключно на договірній основі. При цьому інтереси всіх членів української Інтернет-спільноти щодо системи доменних імен є рівними настіль­ки, наскільки це не зачіпає законних інтересів інших членів української Інтернет-спільноти і/або будь-яких третіх осіб. Доменні спори розв’язуються компетентними судами в порядку, установленому чинним законодавством України.

Доменні імена Інтернет є сферою, де стикаються суперечливі інтереси багатьох зацікавлених осіб і сил. Будь-яка фірма або користувач, які бажають мати своє «представництво» в Мережі, мають вирішити проблему вибору доменного імені. Загальна практика показує, що існує два підходи до вибору назви сервера — більш професійний точний підхід з урахуванням функцій або розміщення сервера та витіюватий підхід, коли серверові присвоюється прізвище відомої людини, назва тварини, ім’я кіно- чи міфологічного героя тощо. У першому випадку назва полегшує сприйняття та роботу із сервером

Водночас довільно вибране ім’я може бути зручнішим за складний акронім, його можна залишити незмінним, навіть якщо функції змінились, а приховування їх у назві сервера певною мірою запобігає хакерським атакам. У контексті Інтернет проблема набуває інших аспектів. Доменне ім’я пропонується зовнішньому світу, а тому воно має стосуватись або сфери діяльності фірми, або її назви, добре запам’ятовуватись, бути коротким і легко вимовлятись. Останнім часом з’явилась можливість зареєструвати доменне ім’я верхнього рівня українською або російською мовою, наприклад «супермаркет. com» або «право. net». Оскільки в популярних публічних доменах вже не вистачає осмислених, інтуїтивно зрозумілих імен, така можливість доволі важлива. Очевидні й переваги для користувачів, які не дуже добре володіють англійською мовою. Що ж до проблем доменних імен, поданих кирилицею, то їх можна назвати, уявивши необхідність набрати ім’я, зареєстроване корейською, китайською або японською (ієрогліфами). Вимагає уваги вибір домену вищого рівня — географічний проти негеографічного (наприклад,. ua чи. edu) — або домену нижчого рівня (. com. ua або kiev. ua). Альтернативою власному доменному імені є ім’я, пропоноване Інтернет-провайдером у комплексі послуг (типу «firma. provider. net»), що забезпечує менші витрати. Але використання власного імені домену має переваги, оскільки воно є коротшим, легше запам’ятовується і впізнається; показує, що фірма є серйозним учасником Інтернет-спільноти; захищає інвестиції в рекламу

1 2 3 4 5 6 7 8 9