Акцепт и аваль векселей
Векселедавець може вимагати з того, до кого він пред'явив позов:
• суму векселя, не акцептовану і не сплачену, з відсотками, якщо вони були обумовлені;
• відсотки від дня строку платежу;
• збитки по протесту, здійсненню повідомлення, а також інші збитки;
• пеню від дня строку платежу.
В разі закінчення строків, встановлених для здійснення протесту в некцепті або несплаті, векселедержатель втрачає свої права проти індосантів, векселедавця та інших зобов'язаних осіб, за виключенням акцептанта. Векселедержатель, який не одержав платіж, має право на стягнення у судовому порядку належної йому суми.
Право на пред'явлення позовів обмежується визначеним строком, який носить назву вексельна давність (тобто в межах строків позовної давності). Для позовних вимог проти акцептанта та векселедавця простого векселя встановлений трирічний строк давності. Держатель може виставити позов проти індосантів, трасанта та їх гарантів протягом одного року з дня протесту, або із дня строку платежів за векселем, що не підлягає протесту, а кожний індосант — проти іншого індосанта і трасанта протягом 6 місяців з дня, у який індосант сплатив вексель, або з дня пред'явлення до нього позову.
Використана література.
1. Юровський Б. “Краткий курс вексельного обращения для руководителя» 1999
2. Козакова И.А. «Вексель в торговом обороте» М. 1994
3. Мороз Ю.Н. «Вексельное дело» К. 1996
4. Закон України «про правонаступництво України» 12.09.1991 р.
5. Ст. 21 ЗУ «про цінні папери і фондову біржу» 18.06.1991р.
6. Постанова КМУ та НБУ від10.09.1992 р.№528 «про правила виготовлення та використання вексельних бланків»
7. Ильин В.В, Макеев А.В. «Вексельне право» М. 1997 г.
8. Захарин В.А. «Все о векселе» М. 1998р.
9. Малюк В.М. «Вексель в Україні» К. 1997 р.
10. Хабарина В.М. «Операції з векселями» 1995 р.