Акционерная форма организации предприятий

дивіденду.

Дивіденд – це та частина прибутку акціонерного товариства, яка виплачується власникам акцій згідно з розмірами вкладеного капіталу. (розмір дивіденду залежить від рівня доходності підприємства).

Але акція, це не лише свідоцтво на отримання доходу на вкладений капітал. Це документ який дає її власнику певні права по відношенню до акціонерного підприємства. Комплекс таких прав формує соціально-економічні функції акцій.

Першою функцією є та, що акція є свідоцтво про внесення паю до сукупного капіталу акціонерного товариства.

Друга функція: акції є титулом власності й безпосередньо самою власністю. Власник акції користується нею як власністю – він може отримувати на неї дивіденди, продати, подарувати, закласти в банку.

Третя функція акції – вона дає право на отримання дивіденду (доходу) пропорційно вартості акції й величині отриманого акціонерним товариством прибутку.

В четвертій функції: акції виступають як джерело здійснення інвестиційного процесу, фінансування капіталовкладень, пов'язаних з технічним розвитком підприємств. Грошові кошти, отримані з допомогою випуску акцій, стають фінансовими ресурсами й через банківську систему інвестуються в народне господарство.

П'ята – контрольна функція акції. Її суть полягає в тому, що людина, яка володіє акціями, прямо чи безпосередньо має право контролю й участі в справах акціонерного підприємства [8, 9].

Грошова сума, яка зазначена на акції, називається номінальною вартістю акції. Вона виражає з самого початку оцінку паю при заснуванні товариства. Ціна, за якою продаються і купуються акції на ринку цінних паперів, називається курсом акцій

Економічним стимулом до придбання акцій є вищий рівень дивідендів порівняно з вкладенням певної суми в будь-який ощадний банк. Розповсюдження акцій серед робітників та службовців і збільшення дивідендів частково долають їх відчуженість від засобів виробництва, посилюють матеріальну заінтересованість у діяльності акціонерного товариства, їх конкурентоспроможність.

Покупець купує акції для отримання по них відповідного доходу у вигляді дивіденду. Тому, чим дивіденд вищий, тим вищий курс акцій, і навпаки. З цього боку, курс акцій прямо пропорційний величині дивіденду. З іншого боку, купуючи акції, покупці разом з тим розраховують отримати дохід на свій капітал не менший, ніж той, який вони могли б отримати, якби віддали свій капітал у позичку за звичайний банківський процент. Тобто покупець приймає рішення сплатити за акцію таку суму грошей, яка при внесенні її в банк дасть йому змогу отримати такий же дохід (процент), як і дивіденд за даною акцією.

Припустимо, що акція номіналом у 100 дол. приносить щорічний дивіденд, який становить 9 дол. , і що позичковий процент дорівнює 3, тобто на кожну сотню доларів, які вкладені в банк, вкладник отримає щорічний дохід у 3 дол. Щоб отримувати щорічно 9 дол. , необхідно було б вкласти в банк 300 дол. Але замість цього власник грошей може купити акцію, яка приносить за рік ті самі 9дол. , заплативши за неї теж 300 дол. Курс акцій, таким чином, прямо пропорційний величині дивіденду і обернено пропорційний розміру позичкового (банківського) процента.

Якщо при попередньому дивіденді (9 дол. ) рівень позичкового процента знизиться з 3 до 2, то курс акцій підвищиться. За ту саму акцію, яка раніше коштувала

<< 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 >>

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные