Актуальные вопросы методики преподавания иностранного языка в вузе

підручників, читають статті, монографії, ведуть пошук в Інтернеті. Інформація, яку вони отримують, має бути цікавою, значною мірою відповідати їх інтересам. У процесі переробки отриманої інформації, знахо­дження нових зв'язків між фактами та явищами, встановлення їх взаємозумов- леностей, у студентів формується понятійне мислення. Воно стає більш критич­ним, глибоким і гнучким. На його основі засвоюються знання, зростає відпові­дальність у ставленні до успішного дослідження. Пізнавальні інтереси стають більш широкими і багатогранними, закріплюється інтерес до практичного оволодіння іноземною мовою як засобом спілкування. Спостерігається розвиток навичок правильної організації тактики публічного мовлення, що сприятиме ефективності викладення матеріалу, який презентується.

Проект

Проект - це сукупність засобів мовленнєвої діяльності, що дозволяють розвинути пізнавальну діяльність студентів певної послідовності, що підлягає чіткій логіці дій.

Проект - це групова форма роботи з розподілом завдань між учасниками.

Прийоми, що застосовуються для технології проекту:

1) Монопроект включає теми країнознавчої, соціокультурної, історичної спрямованості тощо. Наприклад: «Культурні традиції англомовних країн»

2) Міжпредметний проект включає 2-3 предмета; тематика культурне спілкування, єдиний мовленнєвий простір, сфери спілкування, професійне спілкування. Наприклад: «Одиниці виміру маси, об'єму, довжини у Великій Британії та СІП А», «Абревіатури у спеціальній англійські літературі».

3) Проект з відкритою координацією викладачем;

4) Проект з прихованою координацією.

На початку проекту необхідна чітка визначеність теми і кінцевої мети проекту, літератури або джерела інформації, плану роботи, часу виконання.

Під час роботи над проектом використовуються наступні дослідницькі методи: визначення проблеми та завдань її дослідження; висунення гіпотези та шляхів їх вирішення; обговорення методів дослідження; оформлення кінцевих результатів.

АКТИВНЕ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВНЗі

Традиційні методи навчання у вищому навчальному закладі більше зорієн­товані на пізнавальний, інтелектуальний компонент діяльності, вони формують у майбутніх фахівців переважно формальні знання, що не завжди можуть перейти у поведінковий компонент. Ми ставимо за мету збагачення знань сту­дентів, формування вмінь оптимально застосовувати отримані знання у взає­модії з оточуючими людьми, вмінь ефективного спілкування.

Викладачеві важливо виробити такі підходи, які є результативними для студентів. Вчені, що досліджували цю проблему, розробили «піраміду пізнання», яка показує, що чим більше ступінь участі студентів в процесі пізнання, тим більше інформації засвоюється ними. На піраміді представлені різні способи презентації матеріалу [1]. Різноманітність таких методів дозволяє ефективно працювати у різних режимах: «викладач - студент», «викладач - група», «студент - студент», «студент - група»:

- лекція (5% засвоєння): один із способів подачі необхідної інформації. Студенти знаходяться в положенні пасивних слухачів;

- читання (10% засвоєння): найбільш корисне для студентів у поєднанні з іншими способами навчання;

- аудіовізуальні засоби (20% засвоєння): повинні поєднуватися з подаль­шим обговоренням;

- використання наочних посібників (30% засвоєння): за допомогою наочності (діаграми, слайди, роздатковий матеріал) викладач може ефективно навчати студентів з будь-яким видом сприйняття;

- обговорювання в групах (50% засвоєння): дає можливість студентам висловлювати свої думки, ділитися враженнями та емоціями, міркувати, робити висновки;

- навчання практикою дії (70% засвоєння): студентам пропонується

1 2 3 4 5 6