Анализ финансовой устойчивости предприятия

,ст. 20].

Отже, коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових засобів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов’язань [2 ,ст. 5]:

Приблизне значення цього коефіцієнта повинно бути не меншим 0,2-0,25. Положення про порядок здійснення фінансового аналізу підприємств що приватизуються дає нормативне значення цього коефіцієнта більше одиниці.

Коли активи низьколіквідні, є загроза потрапити в скрутне становище. Проте надто висока ліквідність говорить про недоліки у використанні поточних активів, що призводить до зниження показників прибутковості. Якщо відношенням суми оборотних активів до суми поточних зобов’язань визначається середній коефіцієнт ліквідності, то різниця між цими двома величинами визначає величину оборотного (робочого) капіталу [2,ст. 215]:

Цей показник свідчить про те, наскільки господарська діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами [7  ,ст. 215]. Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні борги, але й має у своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності  і здійснення     інвестицій   [2  ,ст. 28].

Оптимальний розмір чистого робочого (оборотного) капіталу залежить від сфери діяльності підприємства, обсягу реалізації, кон’юнктури ринку. Для оцінки достатності коефіцієнт можна порівняти з аналогічними показниками інших підприємств. Згідно Положення № 49/121 нормативне значення цього коефіцієнта повинно бути більше нуля [2 ,ст

7].

Для здійснення виробничих і комерційних завдань кожне підприємство повинно мати достатню величину основних і обігових коштів. Останні потрібні для фінансування поточної діяльності підприємства. Тому формування відповідної суми обігових коштів, а також ефективне їх використання є одним з першочергових завдань керівництва підприємства [2 ,ст. 118].

ВИСНОВКИ

Капітальне будівництво є однією з найважливіших галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всіх системи господарювання в країні. Від розвитку будівництва залежить також вихід економіки держави з кризового стану й виведення її на світовий рівень.

Фінансова стійкість характеризує ступінь фінансової незалежності підприємства щодо володіння своїм майном і його використання. Цей ступінь незалежності можна оцінювати за різними критеріями:

• рівнем покриття матеріальних обігових коштів (запасів*) ста­більними джерелами фінансування;

• платоспроможністю підприємства (його потенційною спромож­ністю покрити термінові зобов'язання мобільними активами);

• часткою власних або стабільних джерел у сукупних джерелах фінансування.

Існують різні рекомендації відносно величини співвідношення між залученими і власними коштами. Більшість з них зводяться до того що частка залучених коштів в пасиві не повинна перевищувати 50% , а ліпше – 40%. Разом з тим, практичний досвід діяльності підприємств в різних країнах свідчить про можливості суттєвих відхилень від цих показників і індивідуального підходу фірм до структури джерел фінансування.

Наприклад, японські компанії дуже широко використовують борги для фінансування своєї діяльності , відношення залученого капіталу до суми активів  (за балансовою вартістю) в середньому у них становить 85%, у німецьких фірмах 64%, у американських 55%. Розвиток ринкових відносин  підвищує відповідальність і самостійність підприємства у підготовці та прийнятті виважених фінансових рішень. Ефективність цих рішень багато в чому залежить від об’єктивності, своєчасності та всебічності оцінювання  існуючого і очікуваного фінансового стану підприємства.

В процесі аналізу отримують відносно невелику кількість ключових найінформативніших показників і коефіцієнтів,

1 2 3 4 5 6 7 8

Похожие работы