Анализ и синтез систем управления

План 

1. Загальна характеристика систем управління.  

2. Ієрархічні системи управління.  

3. Види організаційних структур.  

4. Завдання аналізу та синтезу систем управління.  

Список літератури.  


1. Загальна характеристика систем управління

Залежно від ступеня участі людини у процесах управління можна виокремити три основні типи СУ: технічні, ергатичні та організаційні.

1.  Технічні СУ  це системи, що містять як елементи технічні пристрої та можуть протягом деякого проміжку часу функціонувати без участі людини

Вони характеризуються такими властивостями:

  • ·чітко визначеною (як правило, єдиною) ціллю або групою цілей управління;
  • ·відсутністю людини в контурі управління;
  • ·достатньо високою визначеністю вхідних даних та можливіс­тю формалізації процесів функціонування за допомогою математичних моделей.

2.  Ергатичні СУ  містять у контурі управління як технічні пристрої, так і людей, що взаємодіють з цими пристроями. Вони мають такі особливості:

  • ·наявність багатьох часткових цілей управління, які формуються вищими органами управління залежно від стану ОУ та зов­нішніх чинників;
  • ·необхідність врахування психологічних особливостей людини, яка є складовою контуру управління;
  • ·невизначеність вхідних даних і неможливість адекватного опису процесів функціонування та їх повної формалізації;
  • ·необхідність управляти багатьма різними підсистемами.

3.  Організаційні СУ. Якщо як ОУ (керована система) розглядаються колективи людей, то така система називається організацією. Інакше кажучи, будь-яка організація — це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільних цілей. Група людей вважається організацією, якщо:

  • ·складається принаймні з двох осіб, що вважають себе частиною цієї групи;
  • ·існує єдина ціль (бажаний кінцевий стан або результат), яку вважають спільною всі члени групи;
  • ·є члени групи, які свідомо працюють разом для досягнення важливої для всіх цілі.

Процес управління організаціями — особливий процес, що належить до найбільш складних форм діяльності людини. Управління організацією як особливий вид діяльності перетворює неорганізовану групу людей (юрбу) на ефективну, цілеспрямовану й продуктивну групу.

Організаційні системи управління (наприклад, системи управління підприємствами, фірмами, галузями й секторами промисловості, державою) найскладніше досліджувати, оскільки:

¨ такі системи здатні самостійно формувати цілі та самоорганізовуватися;

¨ у процесі управління ними необхідно враховувати численні політичні, соціальні та економічні фактори;

¨ вони характеризуються високою невизначеністю вихідних даних, неможливістю спрогнозувати всі фактори, що впливають на процеси управління, а також обмеженою можливістю застосування математичних моделей для прийняття управлінських рішень;

¨ основна роль під час прийняття рішень та організації їх виконання належить людині, яка може припускатися помилок, формуючи цілі та плануючи обсяги витрат ресурсів на їх досягнення;

¨ існують численні різноманітні зв’язки й відносини між органами управління та окремими керівниками, причому немає чітких меж між СУ та ОУ, що мають складну ієрархічну струк­туру;

¨ такі системи зорієнтовані на певні соціальні потреби.

В економіці, як відомо, переважають СУ організаційного типу, тому розглянемо їх докладніше.

Уточнення функцій підрозділів, чітке визначення прав і обо­в’язків кожного керівника

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные