Андреас Везалий

так і осуд і заздрість. Проти науковця, що випередив образливих університетських професорів, виступив і паризький анатом, професор Сільвій. В полемічному пафосі Сільвій пише 1551 року памфлет, в якому образливо називає Везалія - « божевільним дурником, що власним зловонням отруює повітря в Європі». На прохання до Сільвія висловитись щодо видання, той відповів лайками і вимогою публічного каяття Везалія за зазіхання на авторитет Галена та вказівки на помилки останнього. Везалій викликав Сільвія на своєрідну анатомічну «дуель» біля столу для аутопсій. Він писав Сільвію:

„Мені нема чого зрікатися. Я не навчився брехати (в досідженнях). Ніхто більш мене не поціновує так високо те, що є корисного у Галена, але коли той помиляється, я лише виправляю помилки. Я вимагаю зстрічі з Сільвієм біля трупа, аби він переконався, на якому боці - правда.

Злий критичний відгук прийшов і з Риму віз анатома Євстахія. Аби довести власну наукову правду, Везалій удався до публічних анатомічних розтинів в університетах Болоньї, Пізи, Падуї, виявилися його здібності полеміста. Суспільство розкололося на прихильників і супротивників висновків науковця. Але супротивники розпочали кампанію і проти самого Везалія, яких діяльно підтримала католицька церква

 

Поверненя в Брюссель

Спротив зайшов настільки далеко, що примусив Везалія покинути Італію, відійти від анатомічних досліджень і повернутися до Брюсселя. В провінційному на той час Брюсселі проводити анатомічні дослідженя можливості не було. З гіркотою ізгоя він писав:

„Щодо мене, то я відчуваю, що вимоги нашого мистецтва почалися на тій арені, від якої мене як особу молоду - відштовхнули в медичну практику, до воєн та постійних переїздів. . . Якщо я колись наново отримаю дозвіл на анатомічні дослідження, право на які тут ( в Брюсселі ) відсутні повністю, бо я не можу дістатись і черепа, я зроблю спробу дослідити всю побудову людського тіла і цілком передивитися висновки моєї книги. ” 

Смерть через примусове паломництво

Везалій болісно переживав відрив від університетської діяльності і прав брати участь в нових наукових дослідженнях. Він виборов дозвіл на поверненя в Італію з Брюсселя. Але прихований, та досить могутній спротив католицької церкви не припинявся. Від сміливого науковця-католика вимагають паломництва до святої землі, аби він спокутував власні гріхи за зазіхання на авторитетГалена і монопольний авторитет католицизму в цих питаннях.

Везалія примусили створити небезпечне паломництво в Палестину, як доказ власної відданості католицькій церкві. Подорож Середземним морем 1564 року закончилась для науковця трагично. Вітрильник було пошкоджено в шторм, паломник опинився на острові Занте, де хворий і покинутий, помер в жовтні 1564 року.

 

1 2

Похожие работы