Антиконкурентные согласованные действия

про адміністративні правопорушення (КОАП). Зловживання монопольним положенням на ринку і неправомірні угоди між підприємцями ваблять накладення на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об'єднань, господарських суспільств і т. п. ) в розмірі до 15 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а на осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, – до 30 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Дискримінація підприємців органами влади і управління вабить накладення штрафу в розмірі до 15 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. Порушення порядку представлення інформації Антимонопольному комітету України і його територіальним відділенням вабить накладення штрафу на посадовців і керівників в розмірі до 7 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а на осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, - до 20 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян; ухилення від виконання рішень Комітету і його територіальних відділень або невчасне виконання їх рішень – спричиняє за собою накладення штрафу на посадовців і керівників в розмірі до 6 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян, а на осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, - до 16 не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

Специфічною санкцією за порушення антимонопольного законодавства є примусовий розділ монопольних утворень. Відповідно до статті 16 Закону України “О обмеженні монополізму. ” він можливий при зловживанні суб'єктами господарювання монопольним положенням на ринку, оформляється ухвалою Антимонопольного комітету України і його територіального відділення. Пункт 2 статті 16 передбачає підстави незастосування примусового розділу:

- неможливість організаційного або територіального відділення підприємств, структурних підрозділів або структурних одиниць;

- наявність тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів або структурних одиниць, якщо частка внутрішнього обороту в загальному об'ємі валової продукції підприємства (об'єднання і т. п

) складає менше 30%.

Ухвала Антимонопольного комітету України і його територіальних відділень про примусовий розділ підприємств (об'єднань і т. п. ) підлягає виконання у встановлений термін, який не може бути менше 6 місяців. Реорганізація монопольної освіти, підмета примусовому розділу, здійснюється по його розсуду за умови усунення монопольного положення цієї освіти на ринку.

Що стосується терміну виконання рішень про примусове розділення, то практично всі Закони встановлюють єдине обмеження відносно його мінімальності - не меншого 6 місяців. Встановлення конкретних термінів відповідно до цього критерію віднесене до компетенції антимонопольних органів.

Крім заходів відповідальності, охоронні засоби, вживані за порушення антимонопольного законодавства, включають і заходи захисту. Це примушування правопорушника до наступних дій (бездіяльності):

- припинити незаконні дії (примушення до виконання обов'язку);

- відновити первинне положення;

- припинити неправомірні угоди між підприємцями;

- відмінити або змінити прийняті органами влади і управління неправомірні акти;

- здійснити примусовий розділ монопольних утворень.

 

Висновок 

Що діють в даний час в Україні правові заходи захисту і відповідальності не здатні в належній мірі надати захисну і превентивну дію. Необхідне вдосконалення санкцій в двох основних напрямах:

1) розвиток системи правових засобів захисту і відповідальності у сфері антимонопольного законодавства;

2) Вдосконалення правової процедури їх застосування.

Ці заходи необхідно поєднувати із стимулюючими правовими засобами, що заохочують конкуренцію в

1 2 3 4 5

Похожие работы