Арабы в VI - XI вв

Створення арабо-мусульманської держави. Основи ідеології раннього ісламу. Халіфат Омейядів. Халіфат Аббасидів. Особливості арабського феодалізму.

Аравійський півострів здавна був заселений арабами. Їх заняття визначались природніми умовами - сухими степами, пустелями та напівпустелями. Для землеробства були придатні лише незначні частини цих земель, адже основним заняттям населення стало скотарство.

Землеробство на поливних грунтах було розвинене у Йємені, де склалася система ірригації. Але до VІ ст. тут існувала Хім'яритська держава із землеробством та ремеслами. У Південній Аравії видобували золото, збирали ладан та інші ароматичні смоли.

У сірійських та грецьких джерелах відзначалось декілька соціальних верств Йємена в VІ - VІІ ст. : знать, купці, вільні землероби, вільні ремісники, раби. Вільні землероби жили общинами, разом володіли каналами та іншими зрошувальними спорудами. Знать жила в містах (здебільшого), але володіла маєтками на землі, де працювали раби. Частково раби працювали і на зрошувальних спорудах та в ремеслах.

Водогонами та греблями відали знатні люди - кабіри, була й торгова знать.

Кочівники-скотарі складали більшу частину населення півострова. Їх називали бедуїнами. У них теж виділилась знать, що володіла більшими стадами і кращими пасовиськами.

Рабами були чужоземці, як правило, з Африки. Але раби не були головними фігурами в економічному житті.

В VІ ст. Візантія та Іран вели боротьбу за торгові шляхи через Аравію

Візантійські імператори використовували для цієї боротьби християнську державу Аксум. У державу хім'яритів проникає християнство, воно бореться з іудаїзмом, який теж був поширений у Йємені, і з старим язичництвом.

На заході Аравії була розташована Мекка - перегрузочний пункт на караванному шляху з Йємена в Сірію. Місцевість ця була засушливою, землеробство тут було неможливим. Населення займалось ремеслом і осідлим скотарством. Більша частина населення Мекки належала до племені Курейш. Місто складалося з кварталів, заселених окремими курейшитськими родами. В результаті жвавої торгівлі в місті нагромадились великі багатства. Правив рід Омейядів.

У Мецці була розташована Кааба - храм у вигляді куба, в стіну якого був вставлений метеорит - "Чорний камінь". Він був місцем паломництва багатьох, в тому числі й кочівників. В Каабі були зображення божеств багатьох арабських племен. Територія Мекки і її околиць на час паломництва вважалась священною, заборонялись збройні сутички. Паломництва здійснювались взимку і з ними співпадала ярмарка.

Населення другого великого міста Аравії - Медини, що до виникнення ісламу називалось Ясриб, складалось з трьох племен, що сповідували іудейство, і з двох язичницьких племен. Медина була центром землеробського оазису.

Прагнення подолати розрізненість релігій і створити єдину державу виявлялось у проповіді поклоніння єдиному богу. Стали з'являтися проповідники одного бога. У Мецці найбільш знаним був Мухаммед (570 - 632) з бідного роду Хашилістів племені Курейш. Нова релігія - іслам або мусульманство - виникла близько 610 р. Однак у Мецці вона не відразу здобула популярність. Місцева знать боялась падіння культу Кааби. Послідовників Мухаммеда переслідували і вони змушені були переселитись в оазис Ясриб (Медину). Це переселення, "хиджра", відбулось у 622 р. , що стало початком мусульманського літочислення. Арабські племена Медини були вороже настроєні по

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные