Археологические памятники в истории Ровенской
2. Історія пам’яток за писемними дослідженнями
В другій половині Ш тисячоліття до н. е. на території Рівненщини почали оселятися племена пізньотрипільської культури, що поширювалась у Північному Причорномор’ї, на Середньому Подніпров’ї, у Волинській, Ровенській та Житомирській областях і на верхньому Подністров’ї. В Українській РСР найраніше пам’ятки (перша половина ІV тисячоліття до н. е. ) трипільської культури відомі на Середньому Дністрі; поселення на Рівненщині належать до її пізнього етапу. Найбільш відомими з них є поселення поблизу сіл Хорів і Могиляни Острозького району, Костянець, Листвин і Корнів Дубнівського району. У Костянці, Хорові та Листвині вони досліджувались розкопками. Основою господарства пізньотрипільських племен було землеробство (з використанням биків як тяглової сили) та розвинуте скотарство. Рибальство і збиральництво були лише допоміжними заняттями. З інших видів господарської діяльності цього населення слід назвати прядіння, ткацтво, кушнірство та обробку кременю. Характерною рисою трипільської культури є посуд з розписом, нанесеним червоною, чорною або коричневою фарбами, а також наявність глиняних схематизованих людських і тваринних статуеток, що були пов’язані з ранньо-землеробськими культами.
Четвертою групою населення доби міді на Рівненщині, яка в останній чверті Ш тисячоліття до н. е. просунулась з басейну Вісли на схід, були племена культури кулястих амфор
В другій половині ІІІ та першій половині П тисячоліття до н. е. значна частина Східної, Центральної та Північної Європи (від Волги до Рейну і від Південної Скандінавії до Карпат) була заселена групами споріднених племен, які залишили культури шнурової кер'аміки, названі так від характерного для них орнаменту у вигляді відбитків шнурка на посуді. На території Рівненщини відомі пам’ятки двох культур шнурової кераміки - городоцько-здовбицької (названої так від поселень поблизу сіл Городок Ровенського району і Здовбиця Здолбунівського району, які досліджувались систематичними розкопками) та Стжижовської. Городоцько-здовбицька культура розповсюджена на території Рівненської, Волинської і частково Львівської областей та на лівобережжі Західного Бугу в межах ПНР. Найширші розкопки поселень цієї культури проводились у згаданих селах - Городок і Здовбиця та біля с. Зозів Рівненського району. Поховання досліджувались неподалік від Зозова, Здовбиці та Глинська - Здолбунівськаго району. Ці пам’ятки залишені в основному скотарським населенням доби міді та ранньої бронзи, яке знало також землеробство, значення якого в господарстві цих племен дедалі зростало.