Археология Житомирской области

Археологія Житомирської області 

Територія сучасної Житомирської області з давніх-давен заселена людиною. Про це свідчать численні археологічні пам’ятки палеоліту. Так, наприклад, на горбі лівого берега річки Свинолужки поблизу Городища Черняхівського району виявлено залишки ранньопалеолітичної Житомирської стоянки (понад 100 тис. років тому). На ній зібрано понад 2 тис. знарядь з кременю ("Краткие сообщения Института археологии АН СССР"). Люди тоді займалися мисливством. Грунтовно дослідженою пам?яткою пізнього палеоліту є Радомишльське поселення (30 тис. років тому). Тут, зокрема, виявлено шість невеликих наземних наметоподібних жител первісних мисливців, а біля них — скупчення кісток мамонта, північного оленя і дикого коня та розщеплених кременів.

Пізньопалеолітичні поселення (близько 15 тис. років тому) були поблизу Довгиничів та Клинців Овруцького і Колодяжного Дзержинського районів. У басейні річки Тетерева, на берегах Ужа, Уборті й Случі 12—8 тис. років тому з?являються короткочасові поселення мисливців, які вже володіли луком і займалися рибальством. Такі поселення були поблизу Коростеня, Слободища Бердичівського району, а також у Володарсько-Волинському, Коростенському та Овруцькому районах ( "Нариси стародавньої історії Української РСР. К. , 1957").

У добу неоліту (VI—III тис. до н. е. ) відбувався поступовий перехід від збиральництва, полювання, рибальства до скотарства й мотичного землеробства, з?являється прядіння. В побут входить глиняний посуд. На території Житомирщини відомо понад 40 неолітичних поселень у Бердичівському, Ємільчинському, Житомирському, Коростенському, Лугинському, Малинському, Народицькому, Овруцькому та Олевському районах. Одними з найранніших є поселення поблизу села Тетерівки Житомирського району та біля села Каленського Коростенського району, що існували в v тисячолітті до н. е.

Територію сучасної Житомирської області в добу міді заселяли різноетнічні племена (III — початок II тис. до н

е. ), південну частину області займали землеробсько-скотарські племена пізньої трипільської культури. Їхні поселення складалися з глинобитних будівель, розташованих по колу на важкодоступних місцях понад річками (Троянів). Із 50 відомих досліджувалися поселення в Городському Коростишівського, Карабачині (колишньому Пукові) та Долинівці (колишньому Гнильці) Брусилівського, Наволочі Попільнянського, Райках Бердичівського, Троянові Житомирського районів, а також у Житомирі. На північ від племен трипільської культури на лівобережних притоках Тетерева в середині III — на початку II тис. до н. е. жили скотарські племена, які частково займалися і землеробством. Своїх покійників вони ховали в кам?яних гробницях. Такі гробниці виявлено в 20 місцях області (Баранівському, Брусилівському, Романівському, Коростишівському, Народицькому, Новоград-Волинському, Овруцькому та Радомишльському районах). Долини річок Ужа, Здвиженя, Тетерева та Случі в II тис. до н. е. , тобто в добу бронзи, заселяли землеробсько-скотарські племена тшинецької культури. Залишки їхніх поселень виявлено в Бердичівському, Житомирському, Любарському, Народицькому та Овруцькому районах.

Наприкінці II — на початку І тис. до н. е. їхні нащадки— землеробські племена праслов?янської білогрудівської культури жили лише на півдні області. Зокрема, відомі поселення білогрудівських племен поблизу сіл Райків, Швайківки Бердичівського і Троянова Житомирського районів. Скарб бронзових прикрас, знайдений біля Ігнатполя Овруцького району, та кам?яні знаряддя праці доби бронзи на околиці Стрижівки Коростишівського району та в с. Карабачин Брусилівського району свідчать, що в цей час уже з?являються перші печатки майнової нерівності. Поширення заліза в Подніпров?ї збіглося з появою тут у VII ст. до н. е. кочових племен скіфів.

Територія Житомирщини була північно-західною околицею скіфського об?єднання. В Андрушівському, Бердичівському, Брусилівському, Житомирському та Любарському

1 2 3 4

Похожие работы