Археологія як наука

Археологія - наука, що висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам'яток кам'яного, мідного (бронзового), залізного віків і почасти пізніших, часів. До цих пам'яток, що називаються археологічними, належать: стоянки, поселення, поховання, різні типи знарядь праці, зброї, посуду, прикрас, предмети побуту, мистецтва тощо. З археологією пов'язані епіграфіка — наука про написи, нумізматика —наука про монети, сфрагістика — наука про печатки, геральдика — наука про герби.

Походження назви

Термін «А. » з'явився в Греції (4 ст. до н. е. ) в розумінні науки про стародавність.

В середньовічній Європі А. майже не розвивалася. В епоху Відродження (15 — 16 ст. ) розвиток А. пожвавився в зв'язку з вивченням пам'яток антич. мистецтва. Новий поштовх археол. дослідженням в Зх. Європі дали успішні розкопки м. Помпеї у 18 ст.

В серед. 19 ст. почали вивчати пам'ятки палеоліту.

В 20-х рр. 20 ст. великі археол. дослідження здійснені в Азії — в Дворіччі (розкопки м. Ура) та Індії (розкопки в долині Інду), які дали можливість висвітлити характер шумерської та індійської цивілізацій (4-е тис. до н. е. ). На Зх. у 18 і 19 ст. А. мала прогресивний характер, але в епоху імперіалізму більшість її діячів перейшли на службу реакційній буржуазії. Сучасна бурж. А. рясніє реакційними теоріями. Бурж. А. , фальсифікуючи хід історичного розвитку, намагається виправдати колоніальний гніт та імперіалістичні війни.

В нашій країні іде в епоху Київської Русі приділялась увага археол. пам'яткам

Літописці (Никон Печерський) у своїх працях посилалися на давні городища й кургани. Одними з перших археол. розкопок на Україні можна вважати розкопки Десятинної церкви в Києві (зруйнована татаро-монголами 1240), що були здійснені Петром Могилою в 30-х рр. 17 ст. з метою будівництва на її місці нової церкви під тією ж назвою. Колекції Оружейної палати і їх опис в 17 ст. свідчать про зародження в Росії уже в той час інтересу до древностей, в першу чергу до зброї та предметів декоративного мистецтва. На поч. 18 ст. Петро І, створюючи музеї в Росії, звернув увагу на потребу збирання і археол. матеріалів. У 1739 В. М Татішев видав одну з перших у світі інструкцій для археол. розкопок. Великого значення надавав вивченню археол. пам'яток М. В. Ломоносов, використовуючи їх у своїх істор. працях. Т. Г. Шевченко називав А. «матір'ю історії»

Початок спеціальних археол. досліджень припадає на 2-у пол. 18 і поч. 19 ст. , коли до складу Росії були включені райони пн. Причорномор'я, зокрема Пд. України, багаті на античні та скіфські пам'ятки.

У 1763 поблизу сучас. Кіровограда був розкопаний великий скіфський курган, а в кін. 18 ст. розпочалися дослідження залишків старод. грецьких міст і курганів у Криму. В 1830 був розкопаний великий «царський» скіфський курган Куль-Оба біля Керчі.

Археологічна наука у дореволюційній Росії. Донауковий період вивчення археологічних пам'яток (Нікон Печерський, колекціонування, укази Петра І 1718 та 1721 рр. , перші інструкції для опису археологічних пам'яток). Початок досліджень античних центрів Північного Причорномор'я у І пол. ХІХ ст.

Археологічні установи та товариства у Російській імперії,

1 2 3 4 5

Похожие работы

Рефераты

Курсовые

Дипломные