Архивное дело в советские времена

ЗМІСТ

Вступ

1. Заходи архівних установ в перші дні великої вітчизняної війни.

2. Евакуація архівних фондів.

3. Зміни в системі управління державними архівами.

4. Боротьба за збереження документальних матеріалів. Руйнування гітлерівцями архівів.

5. Всесоюзна конференція істориків-архівістів СРСР в 1943 р.

6. Використання документальних матеріалів в оборонних і народно-господарських цілях.

7. Реевакуація, упорядковування державних архівів.

Висновок

Список джерел і літератури


ВСТУП 

Велика Вітчизняна війна внесла корінні зміни до життя і роботи радянського народу. Всі установи, організації і підприємства підпорядкували свою роботу справі звільнення вітчизни від німецько-фашистських загарбників, розгрому гітлерівської Німеччини.

Історики-архівісти, розуміючи свій борг як охорону увіреного їм безцінного народного надбання – документальних джерел минулого великого російського народу, віддали для цього всі сили.

Історії архівної справи в роки Великої Вітчизняної війни присвячений ряд робіт В. В. Максакова, П. Г. Софінова, В. В. Цапліна, Н. С. Зелова, Л. Н

Ільінськой і інших дослідників. У цих роботах йдеться про евакуації документів з архівів, комплектації і збереженні документів нових і тимчасових архівів, використанні документів в умовах військового часу.

Слід зазначити, що в літературі до деякого часу робився акцент на успішне, оперативне проведення евакуації документів із західних районів країни. І в названих роботах дуже мало відомостей про масові знищення документів в роки війни (особливо в початковий період), наркомів, що відбувалися в архівах, різних установ.

Цю проблему детальніше розгледіли О. Н. Копилова і Т. І. Хорхордіна.

У даному рефераті розглядуються основні етапи розвитку архівної справи; забезпечення збереження, комплектування і використання архівного фонду країни в роки Великої Вітчизняної війни.

1. Заходи архівних установ в перші дні Великої Вітчизняної війни (ВОВ).

Перед архівними установами з початку війни стало завдання підготовки евакуації на схід багатьох мільйонів одиниць зберігання Державного архівного фонду. Наступного дня після початку війни вийшов наказ ГАУ (Головне архівне управління) НКВД про переміщення особливо коштовних документів в безпечні місця. 24. 06. 1941 за рішенням ЦК ВКП (б) і СНК СССР був утворений Радий з евакуації, а 27. 06. 1941 уряд прийняла постанова «Про лад вивозу і розміщення людських контингентів і коштовного майна». Про вживання заходів до евакуації з прифронтової смуги в глиб країни матеріальних цінностей мовилося і в директивному листі ЦК ВКП (б) СНК СРСР від 29. 06. 1941 р. 5 липня вийшло розпорядження СНК СССР про знищення тих архівів, які неможливо вивезти із зони бойових дій.

При наркоматах і відомствах заснували бюро і комісії з евакуації, виділили уповноважених для кожної групи підприємств.

У урядовий план евакуації входив і вивіз культурних цінностей, в т. ч. і архівів. На початку липня послідувала вказівка про перебазування в східні країни культурних цінностей з міст, що виявилися в зоні можливих бойових дій і бомбардувань, що знаходилися під загрозою, авіацією ворога. Пам'ятники культури, - речові і документальні, пропонувалося зберігати з не меншою енергією, чим

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы