Архивное дело в советские времена

Архіви, що збереглися ж, в період окупації приводилися в безлад, безконтрольно розкрадалися.

При відступі німецьких військ спецзагони гітлерівців нарівні з матеріальними і художніми цінностями і устаткуванням заводів, вивозили і найбільш важливі архівні фонди радянських республік.

Події Другої Світової війни показали, що фашистська армія на окупованих територіях западно-европейских країн – Франції, Бельгії, Польщі – неодмінно прагнула захопити архіви, вивезти їх до Німеччини, або знищити. Розграбування не було справою рук стихійних мародерів, а було ретельно організованим процесом. Рейхсляйтеру Розенбергу підкорялося спеціально створене в цих цілях відомство – оперативний штаб на чолі з Шюлгером, а у веденні Ріббентропа знаходився батальйон СС під командуванням Кюнберга. Кох же як рейхскомиссар окупованої України і території Східної Пруссії займався зосередженням награбованих предметів мистецтва в Кенігсберге. Робочі групи грабіжників з відомства Розенберга і батальйони Кюнсберга діяли на всіх окупованих територіях.

 Фашистські ватажки видавали накази «перетрусити радянські архіви». Поряд з цим документальним матеріалам загрожувала загибель від повітряних нальотів ворожої авіації, диверсійних актів, пожеж. У директивах про евакуацію в східні регіони країни коштовних документів вказувалося, що матеріали, що не мають науково-історичного значення, слід знищувати, щоб нічого важливого не потрапило до рук ворога.

5. Всесоюзна конференція істориків-архівістів СРСР в 1943 р.

1-3 червня 1943 р. в Москві відбулася Всесоюзна конференція істориків-архівістів СРСР. Конференція з'явилася крупною віхою в архівному будівництві

Факт скликання конференції в розпал війни показував, що і у важких умовах війни розвиток науки, культурного будівництва в країні продовжувало залишатися предметом виняткової уваги з боку влади.

У заняттях Всесоюзної конференції взяли участь відомі історики, письменники і громадські діячі країни, представники Академії наук, науково-дослідних інститутів, господарських органів. Прозвучала безліч доповідей, що характеризують розвиток архівної справи в роки радянської влади.

Підводячи підсумки роботи архівних установ по охороні і збиранню документальних джерел ГАФ в перший період ВОВ, конференція на основі накопиченого досвіду в цій справі висунула перед архівами ряд важливих завдань. У числі їх були:

- організація збирання матеріалів військового часу (і зрештою утворення центрального державного архіву ВОВ);

- підготовка і планомірне здійснення реевакуації архівних зборів;

- посилення діяльності по використанню документів в оборонних, народно-господарських і науково-дослідних цілях.

У ці завдання також входило розгортання занять по написанню путівників по державних архівах, оглядів і інших наукових довідників, створення Державної археографічної комісії.

 6. Використання документальних матеріалів в оборонних і народно-господарських цілях.

Організація використання документів в період війни була складною, перш за все із-за евакуації значної кількості їх в глиб країни. Самий факт перевезення означав припинення роботи по ним. У нових містах і сховищах, де розмістили евакуаційні папери, умови далеко не завжди сприяли нормальним архівним заняттям. Часто архівні фонди виявлялися відірваними від їх науково-довідкового апарату. Деякі фонди перевозилися частково. Все це часом створювало, здавалося б, непереборні труднощі у використанні документальних джерел.

Проте архівні органи, закінчивши в короткий термін розміщення матеріалів в нових сховищах, розвернули роботу, як по завданнях державних установ, так і для масової політико-виховної

1 2 3 4 5 6 7

Похожие работы