Архивные справочники как средство обеспечения доступа к архивной информации

План

Вступ

Характеристика НДА як системи

Перспективи розвитку НДА архівів та рукописних підрозділів бібліотек

Висновки

Література

Вступ

 Політичні, економічні, технологічні зміни, які відбуваються сьогодні у світі, безпосередньо торкаються архівів та бібліотек, що зумовлюється, передусім, їх важливою соціальною місією - зберігання ретроспективної документної інформації. Останнім часом активно розробляється проблема актуалізації інформації, котра міститься в архівних та бібліотечних фондах. Це пов'язано із залученням колосальних обсягів інформації до суспільних процесів, можливостями значного впливу ретроспективної інформації на духовну культуру, яка формує основи національно-державної ідентифікації українського народу. Важливим елементом цього процесу є вивчення науково-довідкового апарату (далі - НДА) в архівах та рукописних підрозділах бібліотек України, аналіз його сучасного стану, перспектив адаптації й перебудови в сучасних умовах історичного розвитку держави.

Питання розвитку НДА в архівах і рукописних підрозділах бібліотек пов'язані з багатьма аспектами специфіки архівної та бібліотечної справи, формуванням Національного архівного й державного бібліотечного фондів України, їх методологічних і методичних засад, а також розвитком архівознавства й бібліотекознавства, археографії та бібліографії, що мають як спільні тенденції, так і відмінності в організації. Разом з тим сучасні вимоги до НДА - це подолання специфіки архівної та бібліотечної справи і спільне розв'язання проблеми інформатизації документної інформації.

Важливість осмислення проблем розвитку системи науково-довідкового апарату (далі—НДА) державних архівів та рукописних підрозділів наукових бібліотек в Україні зумовлена, насамперед, його роллю в архівознавстві та бібліотекознавстві. Об’єктивна необхідність удосконалення НДА на сучасному етапі розвитку архівної та бібліотечної справи актуалізує вивчення проблеми. Розкриття змісту питання ґрунтується на конкретних фактах, історичних джерелах і дає підстави, спираючись на досвід минулого, зрозуміти взаємозумовленість розвитку архівної та бібліотечної справи, з одного боку, і системи НДА, з іншого. Тим більше, що питання розвитку НДА в Україні недостатньо вивчене в архівознавстві та зовсім недосліджене щодо рукописних фондів у бібліотекознавстві.

Характеристика НДА як системи

 Закон України “Про Національний архівний фонд і архівні установи”(далі-Закон), прийнятий Верховною Радою 24 грудня 1993 р. став першим для вітчизняної архівної справи законодавчим актом та кого рівня, заклав міцну базу подальшого розвитку галузі

Вперше в своїй історії Україна приступила до реального формування Національного архівного фонду. Основою його стали частина Державного архівного фонду СРСР, яка зберігалася в державних архівах України, а також передані на державне зберігання архіви та документи поточного діловодства Компартії та ЛКСМ України, деякі архівні документи КДБ УРСР. У відповідності з законодавством були чітко окреслені основ ні контури НАФ: до його складу увійшли всі документи незалежно від їх виду, місця створення і форми власності на них, що зберігаються на території України, відображають історію духовного та матеріального життя її народу, мають наукову та історико-культурну цінність.

Національний архівний фонд сьогодні – це понад 55 млн. од. зб. від ХІІІ ст. до наших днів з паперовою основою, кінофотофонодоку ментів, науково-технічної документації. Документи НАФ зберігаються у 7 центральних державних архівах, держархівах Автономної Республіки Крим, 24 обласних, держархівах м. Києва, Севастополя, Кам’янця- Подільського, міськдержархівах та архівних відділах райдержадміністрацій. Поряд з ними створено низку галузевих державних архівів. Уперше до Національного архівного фонду віднесені документи архівів об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій, заснованих на колектив ній та приватній формах власності,

1 2 3 4 5 6 7