Аристотель (Аристотель)

клас «коней» має «вид» коня, або інакше — «ідею» коня. «Вид» неможливо осягнути почуттями, а тільки розумом, і тільки добре підготовленим розумом. Платон наголошував на тому, що «ідеї» не можуть ані народитися, ані вмерти. Навіть є «царство ідей», де останні класифіковані. Платон подає таку класифікацію:

1. Вищі категорії буття мають свої ідеї. До цієї категорії входять краса, істина, справедливість.

2. Фізичні явища — ідеї спокою, світла, звуку, руху тощо.

3. Розряди істот — ідеї тварини, людини.

4. Предмети, створені людиною, — ідеї ліжка, стільця тощо.

5. Категорія науки — ідеї чисел, рівності, відносин. Принципи існування ідей:

1. Ідея породжує ідею.

2. Кожна з ідей буде еталоном, завдяки їм Деміург створював світ речей.

3. Усе, що існує, прагне стати ідеєю. Усім живим і неживим керує душа Космосу. Саме вона стає «натхненником» ідей, переносячи їх у світ речей. Між двома цими світами — світом ідей і світом речей — знаходиться найвище божество, що має ім'я Деміург.

Погляди Платона й Арістотеля істотно відрізняються

Арістотель не визнає платонівський постулат відриву ідеї речі від самої речі. Він переконаний, що ідея міститься всередині самої речі. Саме ця теза і є основною відмінністю платонівського й арістотелівського вчень.

Арістотель намагається довести, що ідея речі повинна бути своєрідною загальністю, тобто ейдосом у всіх відношеннях. Однак Арістотель указує на те, що ейдос не може бути тільки узагальненістю його різних елементів. Він одночасно є і чимось одиничним, Саме цією одиничністю ейдос речі й стає несхожим на ейдоси інших речей. Арістотель доходить висновку, що ейдос речі, будучи одночасно й загальністю, і одиничністю, одночасно являє собою якусь цілісність. Жодним чином не можна відокремити загальне від одиничного, і навпаки. Ми, якщо бажаємо видалити який-небудь із моментів цілісності, знищимо саму цілісність. Філософ наводить приклад із будинком. Якщо ми знімемо з будинку дах, то будинок утратить свою цілісність і фактично перестане бути будинком.

Арістотель уявляє собі річ як організм і пише про це в багатьох своїх роботах. Він вважає, що існує чотири причини, або, інакше кажучи, чотири принципи речі-організму.

Перший принцип акцентує увагу на тому, що ейдос кожної речі зовсім не є абстрактним поняттям, а є сутністю, що міститься всередині самої речі й розшифровує її суть.

Другий принцип стосується матерії й форми. На перший погляд, матерія й форма не становлять собою жодного філософського інтересу. Однак Арістотель стверджує протилежне. Візьмемо для прикладу звичайний стіл. Його матерією є дерево, а формою — той вигляд, якого він набув після його обробки людиною. Начебто тут немає нічого складного. Тільки не для Арістотеля, адже для нього навіть матеріал має власну форму. Філософ постійно наполягав на тому, що будь-яка річ, навіть сумбурна й хаотична, має власну форму. Він наводив як приклад хмари й хмари під час грози, доводячи, шо виглядають вони зовсім безформно. Однак як ми тоді можемо сприймати її, відчувати, бачити? Арістотель довго думав над цим і дійшов висновку, що «матерія речі є тільки ще сама можливість її оформлення, і можливість ця — нескінченно різноманітна». Однак Арістотель не мислить собі існування ейдоса без матерії. Матерія та ейдос обов'язково

1 2 3 4 5 6

Похожие работы