Артур Артурович Ячевский - знаменитый ботаник, миколог и фитопатолог
Через нестачу у розпорядженні Бюро прикладної ботаніки необхідних коштів та приміщення було вирішено обладнати лабораторію при Петербурзькому ботанічному саду, який перебував у віданні Міністерства сільського господарства. У 1901 р. була організована лабораторія, що отримала назву Центральної фітопатологічної станції, першим завідувачем якої з самого початку її заснування і до кінця 1905 р. був А. А. Ячевський. Впродовж перших років існування станція займала невеличку кімнату, виділену їй з фізіологічної лабораторії саду, і тільки у 1905 р. їй було надано три кімнати. Персонал складався із завідувача, який лише згодом отримав одного помічника4. Проте ця скромна установа відіграла помітну роль у подальшому розвитку фітопатології. Як зазначив пізніше один з її співробітників О. С. Бондарцев, «Центральная Фитопатологическая Станция Главного Ботанического Сада, ныне отдел Фитопатологии. . . является старейшим учреждением в Союзе, изучающим названную отрасль ботаники».
Завдання перед станцією були поставлені досить серйозні: 1) безкоштовне визначення хвороб рослин і відповіді на запити; 2) призначення засобів боротьби з названими хворобами; 3) самостійний пошук нових засобів боротьби з хворобами рослин і випробування вже існуючих; 4) експериментальне вивчення захворювань рослин шляхом постановки відповідних дослідів; 5) ознайомлення публіки з хворобами рослин шляхом організації при станції патологічного музею, видання брошур з прикладної мікології і періодичного видання; 6) друкування наукових праць з галузі фітопатології
В перші роки роботи станції (згодом - відділу фітопатології) її діяльність стосувалася переважно популяризації відомостей з фітопатології, відповідей на запити читачів, створення мережі кореспондентів з різних регіонів. Досить часто добровільними кореспондентами виступали селяни, яких безпосередньо стосувалися наслідки хвороб культурних рослин. Для поширення відомостей про хвороби та пошкодження рослин у 1902 р. було розпочато видання періодичного щомісячника «Листок для борьбы с болезнями и повреждениями культурных и дикорастущих полезных растений», на який відразу підписалося близько тисячі осіб, і тому на його видання цілком вистачало підписної сплати. Коли в кінці 1905 р. А. А. Ячевський відмовився від завідування станцією, на його місце був призначений А. А. Єленкін, який продовжував видання «Листка», перейменувавши його у журнал «Болезни растений».
У 1903 р. з'явилася можливість випуску першого тому «Ежегодников сведений о болезнях и повреждениях растений», для чого Департамент землеробства виділив 300 карбованців. Щорічники представляли собою зведення відомостей про поширення хвороб упродовж певного року та про дослідження в галузі фітопатології в Росії і за кордоном. Видання мало слугувати настільною книгою для агрономів та сільських господарів, тому мало популярну форму і супроводжувалося малюнками з зображенням виключно макроскопічних ознак хвороб. Щорічник за 1903 р. вийшов у 1904 р. , другий - за 1904 р. - трохи запізнився, а надалі за рядом обставин це видання на деякий час припинилося.
Незважаючи на складні умови, завідувач станцією А. А. Ячевський розпочав дослідження маловідомих, але досить шкідливих грибних паразитів (зокрема Fusarium lini, Neocosmospora vasinfecta, Fusarium limonii), а також з'ясування придатності деяких засобів проти них (формаліну, лугових розчинів, тощо). Ним же була видана серія популярних брошур (сажка хлібних злаків, іржа соняшника,