Аудит безналичных расчетов

Зміст 

1. Методика проведення аудиту безготівкових операцій

2. Організація проведення аудиту безготівкових операцій

Список використаної літератури


1. Методика проведення аудиту безготівкових операцій 

Безготівкові розрахунки — розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обігу. Безготівкові розрахунки поділяються на міжбанківські та міжгосподарські, які обслуговують, відповідно, відносини між банками та між клієнтами банків. Безготівкові розрахунки є розрахунками (платежами) за продукцію та послуги, що здійснюються двома основними способами: акцептно-інкасовим, коли поставка передує оплаті, та акредитивним, — коли оплата передує відправленню продукції. Акцепт у даному разі виступає як згода на оплату розрахункових документів. Інкасо — це банківська розрахункова операція, завдяки якій банк одержує гроші за дорученням клієнта і зараховує ці гроші на його банківський рахунок на підставі поданих розрахункових документів.

Акредитив — це розрахунковий документ, за яким один банк доручає іншому здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього грошових коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені чи надані послуги.

Безготівкові розрахунки між підприємствами, організаціями та установами всіх форм власності, підприємствами без створення юридичної особи і фізичними особами здійснюються у національній валюті України через банки шляхом перерахування коштів з рахунка платника на рахунок одержувача коштів

Кошти з рахунка клієнта списуються за розпорядженням його власника, крім випадків, у яких чинним законодавством передбачене безспірне стягування та безакцептне списання коштів. Розрахункові документи приймаються банком до виконання тільки в межах наявних на рахунку клієнта коштів. Платежі одного клієнта за рахунок коштів іншого не допускається.

Економічний зміст банківських та кредитних операцій визначається фінансовими відносинами, що виникають у різних ланках економіки між підприємствами, банками, бюджетом, підприємцями, працівниками, власниками.

Коло цих взаємовідносин досить широке, зокрема, у підприємств виникають розрахунки з:

  • постачальниками і споживачами сировини, продукції, товарів; з фінансовими та кредитними установами;
  • внутрішньовідомчі та внутрішньогосподарські розрахунки;
  • розрахунки з пов'язаними особами та інші.

Від якості та своєчасності розрахунків неабиякою мірою залежить успіх у здійсненні усієї виробничої та фінансової діяльності будь-якого підприємства, організації чи установи.

Завданням аудиту банківських та кредитних операцій є перевірка:

  • дотримання нормативно-правового регулювання розрахунково-кредитних операцій, які забезпечують функціонування підприємств в умовах ринку;
  • своєчасності розрахунків із бюджетом, перерахування заборгованості кредиторам та стягнення належних сум із дебіторів;
  • додержання умов договорів з різними контрагентами;
  • перевірка фактів погашення боргів підприємством або не сплачених йому сум;
  • стану обліку розрахунків, вірогідності облікових та звітних даних про наявність і зміни сум дебіторської і кредиторської заборгованості.

Джерелами інформації під час аудиту банківських розрахункових і кредитних операцій є:

  • платіжні та кредитні документи;
  • виписки банку з особових рахунків підприємства;
  • журнали-ордери 1 та 2 з обліку грошових коштів і грошових документів, довгострокових та короткострокових позик;
  • відомості 1. 2 та 1. 3 за дебетом рахунків 31 "Рахунки в бан­ках" та 33 "Інші кошти";
  • Головна книга;
  • фінансова звітність - форма 1 "Баланс", форма 3 "Звіт
1 2 3 4 5 6 7 8