Аудит формирования собственного капитала
, де (1. 3)
С – постійні витрати;
КВМ – коефіцієнт валової маржі, що визначається як:
, де (1. 4)
S – вартість реалізованої продукції;
ВМ – валова маржа, яка дорівнює:
, де (1. 5)
V – змінні витрати.
У рамках грошового аналізу прибуток визначається так:
, де (1. 6)
П – прибуток;
ЗФП – запас фінансової прочності, яка представляє надлишок фактичної вартості реалізованої продукції над порогом рентабельності. він розраховується по формулі:
(1. 7)
По мірі віддалення S від її порогового значення запас фінансової прочності збільшується, що обумовлено відносним зменшення постійних витрат у релевантному диапазоні.
Головний сенс маржинального аналізу заключається у встановленні зв’зку між рівнем ділової активності, характеризуємою динамікою обсягів продажу і прибутком фірми (рис. 1. 2. ).
Процес виробництва продукції, тривалий далі певного рівня, дає можливість не тільки повернути вартісні витрати, але й збільшити вартість за рахунок формування доданої вартості. Особливості співвідношення витрат і вартості продукції при різних обсягах її виробництва і збуту приведені на рис. 1. 1. , а співвідношення прибутку і вартості повернення – на рис. 1. 2
, де (1. 8)
Ц – ціна одиниці продукції;
V – питомі змінні витрати;
Ц-V – питомий маржинальний дохід.
Економічний сенс критичної точки заключається в тому, що він характеризує обсяг продукції, сумарний маржинальний дохід якого дорівнює сумарним постійним витратам. Для визначення обсягу реалізації продукції у натуральних одиницях (N), необхідного для отримання цільової суми прибутку, формула може бути трансформована наступним чином:
, де (1. 9)
N – обсяг продукції, який відповідає цільовому прибутку.
Отримання прибутку потребує як додаткового обсягу виробництва, що відповідає зміщенню точки обсягу продукції на рис. 1. 1. і рис. 1. 2. праворуч, так і більшого обсягу виробничих ресурсів. Інтенсивність зміщення точки беззбитковості залежить від ефективності використання ресурсів фірми. [4. ]
В умовах конкурентного ринку ціна формується переважно під впливом факторів, які об’єктивно складаються незалежно від підприємства, і являються у більшості випадків для нього заданою.
Поняття конкурентоздатності включає в собі великий комплекс економічних характеристик, які визначають положення підприємства на ринку (національному чи автономному). Цей комплекс може включати характеристики товару, які формують в цілому економічні умови виробництва і реалізації продукції. Конкурентоспроможність продукції і конкурентоспроможність фірми-виробника продукції співвідносяться між собою як частина і ціле. Можливість підприємства конкурувати на певному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності продукції і сукупності економічних методів діяльності