Внутрішній аудит власного та регулятивного капіталу банку

Згідно з визначенням, наведеним в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в установах комерційних банків України, затвердженій Постановою Правління Національного банку № 388 від 28 листопада 1997 р., капітал банку — це залишковий інтерес банку в активах за вирахуванням зобов’язань. Виходячи з даного визначення до капіталу банку належать кошти, які обліковані за рахунками п’ятого класу.

Але, крім даного визначення капіталу банку, існує поняття регулятивного капіталу, який згідно з Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, що затверджена Постановою Правління Національного банку № 368 від 28 серпня 2001 р., є одним з найважливіших показників діяльності банків. Його основне призначення — покриття негативних наслідків різних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків. Складовими регулятивного капіталу банку є основний капітал (капітал 1-го рівня) та додатковий капітал (капітал 2-го рівня),

Основний капітал складається з таких елементів:

• фактично сплачений зареєстрований статутний капітал (який визначається як різниця між зареєстрованим статутним капіталом, несплаченим зареєстрованим статутним капіталом та акціями, що викуплені в акціонерів);
• розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, що оприлюднені банком у фінансовій звітності), а саме: дивіденди, направлені на збільшення статутного капіталу; емісійні різниці; резервні фонди, що створюються згідно із законами України; загальні резерви, що створюються під невизначений ризик у процесі проведення банківських операцій;
• прибуток минулих років;
• прибуток минулих років, що очікує затвердження.

Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) не може перевищувати розмір основного капіталу. Він складається з таких елементів:

• резерви під стандартну заборгованість інших банків;
• резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;
• результат переоцінки статутного капіталу з урахуванням індексу девальвації чи ревальвації гривні;
• результат переоцінки основних засобів;
• прибуток поточного року;
• субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал у межах 50 % від розміру основного капіталу).

Водночас при розрахунку розміру регулятивного капіталу основний капітал підлягає зменшенню на суму:

• недосформованих резервів під можливі збитки за: кредитними операціями; операціями з цінними паперами; дебіторською заборгованістю; простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями; коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах;
• нематеріальних активів за вирахуванням суми зносу;
• капітальних вкладень у нематеріальні активи;
• збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження;
• збитків поточного року.

Загальна сума регулятивного капіталу додатково зменшується на:

• акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж та інвестиції, які випущені банками;
• інвестиції в капітал (що не консолідуються) установ у розмірі 10 % і більше їх статутного капіталу та в дочірні установи;
• кошти, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу.

Здійснюючи порівняльний аналіз джерел