Аудит собственного и регулятивного капитала банка

формування власного капіталу банку та регулятивного капіталу (в розрізі наведених елементів та з урахуванням складових даних елементів), не важко з’ясувати спільні та відмінні можливості збільшення обох видів капіталу банку.

Порівнюючи джерела формування обох видів капіталу один з одним видно, що існує теоретична можливість перевищення розміру регулятивного капіталу над розміром власного капіталу завдяки більшій кількості джерел створення регулятивного капіталу через використання пасивних операцій (залучення коштів на умовах субординованого боргу) та через досить високу якість кредитних вкладень на міжбанківському ринку та в позики юридичним і фізичним особам (стандартні бланкові кредити).

Аналогічно порівняємо відвернення (причини зменшення) власного та регулятивного капіталів. З порівняння бачимо, що невдалий підхід щодо політики інвестування, недосконала якість кредитного портфеля банку може призвести до істотного зменшення регулятивного капіталу банку (порівняно з розміром власного). Окрім прямого впливу на зменшення регулятивного капіталу через відвернення, існує також побічний вплив через зменшення поточного прибутку у зв’язку з необхідністю формування резервів під активні операції банківської установи, а відповідно, якість та розмір нестандартної заборгованості кредитного портфеля, розмір та розподіл дебіторської заборгованості за групами ризику, інвестиції банку в цінні папери за категоріями мають велике значення при визначенні поточного розміру регулятивного капіталу банку. Водночас наведені позиції не мають впливу на поточний розмір власного капіталу банку, але відіграють досить суттєву роль у майбутньому. Ураховуючи наведене, аналіз динаміки розміру регулятивного капіталу за певний проміжок часу звітного періоду дає можливість відносного прогнозування змін розміру власного капіталу на кінець даного звітного періоду.

Визначення елементів і, як наслідок, видів банківських операцій, що впливають на розмір власного та регулятивного капіталів, дає змогу скласти програми аудиторської перевірки капіталу банку

Розглянемо програми перевірки капіталів обох видів окремо (табл. 1).

Таблиця 1

Методика аудиторської перевірки елементів та їх складових капіталу та регулятивного капіталу банку

Мета перевірки

Документи, які перевіряються

Аудиторські процедури

1

Перевірка статутного капіталу

 

 

1. 1.

Перевірка статутних документів

Статут, установчий договір, протокол зборів акціонерів (учасників)

Установлення законності, відповідності, реальності

1. 2.

Перевірка акціонерів (учасників) банку та джерел внесення коштів у статутний фонд

Баланс, звіт про фінансові результати, аудиторські висновки щодо наявності власних вільних коштів акціонерів (учасників) банку (юридичних осіб), документи, що підтверджують джерела походження коштів (для фізичних осіб), виписки банку, які підтверджують надходження коштів у статутний фонд, платіжні документи (платіжні доручення, об’яви на внесення готівкою), договори купівлі-продажу цінних паперів (вторинний ринок)

Установлення законності, правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку, аналітичні розрахунки, зустрічні перевірки

1. 3.

Перевірка дотримання строків формування статутного фонду та перевірка максимальної частки акціонерів (учасників) банку у статутному фонді

1 2 3 4 5