Аудиторский контроль

історіографічними джерелами можна стверджувати, що аудит як незалежний фінансово-економічний контроль має багатовіковий період розвитку. Розвиток контролю господарської діяльності пов'язаний з виникненням господарського обліку. Так, у Стародавньому Єгипті в III—II тисячолітті до н. е. через кожні два роки проводилася інвентаризація рухомого і нерухомого майна. В Іудеї облік поєднувався з незалежним контролем. Це в Біблії підтверджується висловом царя Соломона, який щодо тих, хто постійно перебував у торгових відносинах, сказав: «Підраховуй і оцінюй, що даєш, і що отримуєш — запиши». Першими користувачами облікової інформації були рабовласники. Прагнучи, щоб управляючі їхнім майном забезпечували якнайбільше доходів, не приховували їх і не розкрадали, власники, які їх наймали, призначали контролерів, що вислуховували звіти управляючих. На державному рівні створювалися спеціальні органи, які контролювали збір податків та державні витрати. Цей вид контролю набув особливого значення при виникненні капіталістичного способу виробництва. На цьому етапі він відокремлюється від виконавчої влади і приймає форму державного контролю. З подальшим розвитком капіталістичного способу виробництва зростає роль податкової системи держав. Для вирішення колізій між податковими органами та управляющими, які представляли інтереси власників, державного контролю було недостатньо, адже він лише інтереси держави, і тому виникає потреба в належному контролі, який отримав назву аудит (від лаг. Audit – слухати). Аудитором називали службовця, який вислуховував звіти посадових осіб. У той час вважалося, що усна форма звіту краще письмової, оскільки будь-який документ можна підробити, а сказати неправду, коли на тебе дивляться суворі очі аудитора, неможливо.

Становлення аудиторської перевірки в сучасному розумінні цього поняття припадає на початок ХІХ ст

і пов’язане з найрозвиненішою країною того часу – Великою Британією. На той час там швидкими темпами почала розвиватися ринкова економіка. Її розвиток супроводжувався масовим розоренням людей, які довірливо сприймали безвідповідальну рекламу, що обіцяла великі дивіденди і швидке збагачення. Тому група передових бухгалтерів створила в Шотландії професійне об’єднання і поінформувала всіх зацікавлених осіб про те, що вона готова перевірити будь-який наданий їй фінансовий звіт. Після аудиторської перевірки ймовірність можливої омани зменшувалась. Підтвердження перевіряю чого гарантувало даних, наведених у звіті. У 1862 році у Великій Британії виходить серія законів про компанії, згідно з якими останні зобов’язанні один раз протягом року запрошувати незалежного аудитора для перевірки і підтвердження звітності та звітування перед акціонерами. Аналогічні рішення щодо обов’язкового незалежного аудиту були прийняті у Фрагції (1867 р. ), США (1896 р. ), Німеччині (1931 р. )

Могутнім поштовхом у розвитку аудиту стало розмежування функцій та інтересів між власниками і менеджерами. Для того, щоб запобігти зловживанням, приховуванню витрат і доходів, неправильному розподілу прибутків, навмисному їх присвоєнню найманими менеджерами, власник мусив вдаватися до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором,

 Традиційно аудит фінансової звітності здійснювався раз на рік після закінчення звітного періоду, тобто в першій половині року. Друга майже була вільною. І тому аудитори, як висококваліфіковані фахівці, виконували різні послуги для клієнтів: оцінка об'єктів при їхньому продажу, ліквідація, підготовка фінансової звітності тощо. Це був власне не аудит, а роботи, супутні йому. Подальший розвиток капіталістичного способу виробництва вимагав значних капіталовкладень. Це призвело до створення акціонерних компаній зі значним статутним капіталом. Результатом створення акціонерних компаній стало зіткнення інтересів акціонерів-власників з іншими контрагентами. Виникла спільність інтересів між

1 2 3 4 5 6 7 8