Банковский надзор
Щоб розв’язати ці складні завдання, необхідно мати сформовану згідно з цілями й завданнями банківського нагляду ефективну інтегровану базу даних, з якою в реальному режимі часу могли б працювати відповідні структурні підрозділи центрального апарату і територіальних управлінь. Вони повинні володіти однією і тією самою інформацією, мати можливість бачити не лише фінансовий стан і розвиток банку в динаміці, а й порівнювати його з іншими банками, отримувати якісні показники ефективності їх функціонування.
У Національному банку України вже почали створювати таку інформаційну систему банківського нагляду. Вона містить:
- статистичну звітність, отриману за допомогою системи «New-stat»;
- автоматизовану інформаційну систему «Досьє банків» (далі — АІС «Досьє банків»);
- реєстр кореспондентських рахунків;
- єдину інформаційну систему обліку позичальників (боржників), які мають прострочену заборгованість за банківськими кредитами (далі — ЄІС «Реєстр позичальників»).
Статистична звітність надходить до Національного банку за допомогою системи «New-stat», яка дає змогу користувачам одночасно отримувати інформацію. Службою банківського нагляду вже впроваджено 30 форм статистичної звітності, які всебічно відображають діяльність банків, а саме:
? стан кредитного портфеля (шість форм);
? регулювання діяльності банків (дев’ять форм), у тому числі:
- дотримання нормативів (дві форми);
- застосування заходів впливу (дві форми);
- формування резервів (п’ять форм);
— валютні операції (п’ять форм);
— активи й пасиви за строками погашення (одна форма);
— дані щодо акціонерів, афілійованих осіб, власників істотної участі (чотири форми, три з яких упроваджені в 2001 р. );
— зобов’язання банків (чотири форми);
— інформація про роботу ліквідатора (ліквідаційної комісії) банку (одна форма).
З метою вдосконалення інформаційного забезпечення банківського нагляду протягом 2001 р
Основні шляхи поліпшення інформаційного забезпечення банківського нагляду такі:
1) підвищення якості інформації щодо фінансового стану банків з метою виявлення проблем, системних ризиків у їх діяльності на етапі раннього реагування;
2) підвищення достовірності інформації, що сприятиме прийняттю правильних управлінських рішень;
3) оптимізація кількості форм звітності шляхом об’єднання форм, близьких за економічним змістом, та формування їх як вихідних документів на базі існуючих файлів. При цьому обсяг інформації, кількість показників мають не скорочуватись, а навпаки — розширюватися. Зокрема, форму № 624 планується скасувати, а її показники включити до близької за економічною суттю форми № 604. Інформаційна база «New-stat» дає змогу конструювати форму № 301 із ширшим переліком показників і в подальшому скасувати її, не знизивши рівня інформаційного забезпечення банківського нагляду;
4) уніфікація форм звітності. Значення і методика розрахунку одного й того самого показника мають бути єдиними для всіх форм звітності;
5) конструювання нових вихідних форм на базі існуючих файлів. Робота у