Бедность и богатство в научных теориях и современных исследованиях
Так само, як і бідність, багатство може бути відкритим чи прихованим. Останнє, на нашу думку, зустрічається частіше. Багаті переважно не схильні афішувати свої статки, зокрема, з таких причин:
· приховування доходів від оподаткування;
· прагнення не потрапити в поле зору злочинців;
· нелегальне вивезення капіталів за кордон;
· традиції утаємничення скарбу тощо;
· приховування коштів, набутих кримінальним шляхом;
· запобігання заздрощів з боку менш забезпечених прошарків населення;
· небажання ототожнювати себе з класом „багатіїв”.
Наводимо деякі риси багатства, які потребують емпіричного підтвердження в умовах України:
· більшість багатих живе у містах;
· більшість багатих – чоловіки;
· багаті зазвичай мають краще здоров’я та більшу тривалість життя;
· багатство має сімейно-клановий характер.
Пропонуємо авторську систему ознак:
· високий рівень доходів, витрат;
· економічна незалежність;
· наявність і нагромадження різного роду соціальних переваг;
· надлишок та різноманітність (за складом) харчування;
· безперешкодне отримання бажаного рівня освіти (навіть незалежно від розумових здібностей);
· наявність нерухомості, власних транспортних засобів, різної побутової техніки, предметів розкоші тощо;
· висока суспільна, а часом і політична активність;
· можливість регулярно та високоякісно відпочивати, задовольняти культурні потреби;
· безперешкодний доступ до високоякісних медичних послуг;
· безкарне нехтування певними громадянськими обов’язками заради власних інтересів.
Природно, багатство має відносний аспект щодо країн, регіонів, поселень. Наприклад, український „середній клас” є багатим, якщо порівнювати стандарти його життя з стандартами більшості африканських країн, та бідним відносно представників середнього класу країнн Західної Європи і США. Людину, що отримує зарплату в $150 у Києві, вважатимуть багатою у депресивному українському селі.
Узагальнення наведених характеристик та відповідних наукових висновків дозволяє запропонувати авторську дефініцію: „Багатство – це понаддостатня наявність ресурсів, необхідних для забезпечення високих стандартів споживання, дотримання повноцінного, часом „розкішного” способу життя”.
Викладений матеріал щодо такої актуальної проблеми для України, як бідність – багатство, особливо за умов наростаючого матеріального розшарування, образно кажучи, „жиріючого багатства в період тотального зубожіння населення”, свідчить:
по-перше, у потрактуваннях понять „бідність” і „багатство” превалюють економічні аспекти над соціокультурними;
по-друге, ця проблема має міждисциплінарний характер, особливий наголос необхідно робити на її соціальний аспект;
по-третє, якщо говорити про соціологічний аспект, то варто звернути увагу на те, що не існує шкал соціологічного виміру рівня бідності