Берестецкая битва
Сили сторін
Українське військо на початку битви було зведене у 13 козацьких полків:[11].
- білоцерківський (полковник Михайло Громика);
- брацлавський (полковник Данило Нечай);
- вінницький або кальницький (полковник Іван Богун);
- київський (полковник Антін Жданович);
- корсунський (полковник Іван Гуляницький);
- кропивенський (полковник Филон Джалалій);
- миргородський (полковник Матвій Гладкий);
- переяславський (полковник Федір Лобода);
- полтавський (полковник Мартин Пушкар);
- прилуцький (полковник Тимофій Носач);
- уманський (полковник Осип Глух);
- черкаський (полковник Ясько Воронченко);
- чигиринський (полковник Михайло Криса).
Хронологія битви
Протягом 27 — 28 червня татари пограбували і спалили сусіднє село й намагалися втягнути супротивника в бій. Легка татарська кіннота застосовувала традиційну наступально-відступальну тактику, відому ще від часів хана Батия. Конецпольський із Любомирським не витримали і самі атакували татарську кінноту. Чим закінчилася ця атака - невідомо.
28 червня почалися бої гарцівників (невеликі сутички), на нерівному терені, що відділяв табори польських і українських військ.
29 червня Іслам-Гірей III займає панівні висоти перед Берестечком і битва відновлюється. Поляки значною силою виступили на козацький табор, який не був ще остаточно розгорнутий. Але Хмельницький ударив на них з флангу і відрізав польське військо від його табору; тоді полягло близько 7 000 поляків, козаки добули 28 хоругов (прапорів), між іншим і прапор гетьмана Потоцького. Це незвичайно підняло настрій українського війська.
30 червня
Отримавши дозвіл короля, Вишневецький, у війську якого було шість хоругв реєстрових козаків, атакував український табір. Під прикриттям артилерії польська кіннота зімнула козацькі лави й дійшла аж до таборових возів. Хмельницький вдався до відступу, а потім контратакував. Проте, контратаку козаків зупинили полки німецької піхоти. Козаки знову відійшли у табір, і тоді поляки почали масований артилерійський обстріл татарських позицій, які розташувалися на пагорбі. Незабаром одне з ядер розірвалося біля ніг хана, вбило султана Амурата, який командував облогою Збаража. Це, ймовірно, справило на Іслам-Гірея сильне враження, і зненацька для усіх, він віддав наказ татарам покинути бойовище. Лівий фланг козацько-селянського війська залишився оголеним.
За однією із версій, щоб заспокоїти татар, Хмельницький із писарем Виговським подалися до ханського табору і наздогнали хана аж поблизу містечка Ямпіль, до якого від поля битви майже 90 км. При цьому хан затримує і забирає Хмельницького із собою. Козаки залишилися в таборі без проводу. До теперішнього часу достеменно невідома причина втечі татар. Серед причин називають змову татар і поляків або просто страх перед битвою.
Козаки, які залишилися без гетьмана,