Березновский государственный дендрологический парк

План

План. 2

1. Березнівський державний дендрологічний парк. 3

2. Березнівський дендропарк омолоджується із зими. 6

3. Рослини з п’яти континентів. 7

4. На черзі — паспортизація і науковий перепис. 8

1. Березнівський державний дендрологічний парк

Справжньою окрасою студентського містечка став дендропарк коледжу, закладка якого розпочалася восени 1979 року.

Ініціатором створення цієї перлини Поліського краю був Новосад М. М. , перший директор Березнівського лісного технікуму, а безпосередньо керував роботами по створенню дендрарію викладач Почаєвець В. М.

В основу розміщення деревних і чагарникових порід були покладені два принципи: рослини згруповано за ботаніко-географічними зонами, а у межах зон - за ознакою систематики. На кінець 1989 року дендропарку було висаджено 1350 видів і форм деревних рослин.

Нині тут, на площі 30 га. , росте біля 900 видів деревних і чагарникових порід з багатьох куточків світу

 Найчисленнішими родинами єрозові, соснові, березорі, кленові, жимолостеві й маслинові.  Велика кількість видів колекцій парку природно поширена в Азії, Північній Америці та Європі.

 На Поліссі прижилися представники флори з Середньої Азії і Кавказу, Карпат і Криму, Північної Америки, Сибіру і Далекого Сходу, Японії і Китаю.

 Сьогодні це рукотворне диво, яке створювалось не одним поколінням викладачів та студентів, знають не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

 Постановою Кабінету Міністрів України № 53 від 13 лютого 1989 року дендропарку коледжу присвоєно статус Державного заповідника, він є членом Ради ботанічних садів і дендропарків України, занесений до Єдиного державного реєстру природоохоронних об’єктів нашої держави.

З метою популяризації дендрологічного парку київською студією "Центрнаучфільм" в 1991 році створено документальну кольорову стрічку під назвою "Служити лісу", а Рівненською телерадіокомпанією - відеофільм.

2. Березнівський дендропарк омолоджується із зими

— Чи правда, що лісовий коледж розпродує дендропарк? — запитали мене знайомі, зіславшись, що бачили, як обгортали мішковиною і металевою сіткою корені із землею туй і сріблястих ялин для транспортування.

Знаю, що давно ведеться мова про його омолодження і дизайнерське перекомпонування, але все-таки вирішив звернутися за роз’ясненням до інженера дендропарку Вікторії Островської.

— З цієї зими розпочинаємо ґрунтовну реконструкцію парку, адже за майже 30 років його життя у видовому наборі дерев і кущів їх кількість зменшилась через неакліматизацію із 1350 до 750, — пояснила спеціаліст. — До того ж перерослі, обезформлені загущенням, похилені вітрами й хворі дерева перестали бути ботанічною окрасою. Ранньої весни змінимо загальну композицію, висадивши на заміну молоді деревця, в тому числі абсолютно нових для нашої зони порід.

Проходимо засніженими алеями, і при поясненні спеціаліста стаю критично дивитись на зеленого друга, яким раніше захоплювався як рядовий екскурсант. Ось колона рослих туй, які вичерпують життєвий ресурс на наших пісках, і достатньо снігопаду, як віття розгинаються, наче безсилі крила. Стрій сріблястих ялин уже зімкнувся, і хвоя на стиках між ними рижіє й осипається. Жовтіє й осипає покров загущена група ялівців. Оголеною знизу стоїть у гущавині псевдоцуга, в той час як у природному середовищі вона від землі і на висоту 50-60 метрів — у зеленому вітті. Просять життєвого простору кедри, яким виявилось тісно-голодно в сусідстві через 1-2 метри. Тянь-шанська

1 2 3 4