Безналичные расчета между субъектами предпринимательства

Безготівкові розрахунки

Тепер поговоримо про такі розрахунки між суб'єктами підприємництва, которі і для платника, і для одержувача коштів будуть безготівковими. Це коли відбувається перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів. Основний документ, до якого звертатимемося в цьому розділі, – Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21. 01. 2004 р. № 22 (далі – Інструкція № 22).

При здійсненні безготівкових розрахунків можна виділити такі їх форми:

– акредитивна;

– інкасова;

– вексельна;

– розрахунки платіжними дорученнями;

– розрахунки чеками.

Про особливості застосування акредитивної форми розрахунків ми нещодавно детально писали (див. «Власне Діло», 2004, № 21). Специфіка вексельної форми розрахунків (нагадаємо, що підприємці нарівні з юридичними особами мають право застосовувати вексельну форму розрахунків) також розглядалася раніше (див. «Власне Діло», 2003, № 6).

Далі зупинимося на двох переважно вживаних формах розрахунків: платіжними дорученнями і чеками.

Усі безготівкові розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів. Кількість примірників розрахункового документа (за виключенням розрахункового чека) має відповідати кількості учасників, задіяних в операції безготівкового розрахунку, але не менше двох

Усі реквізити платіжного документа мають бути заповнені. Єдиний реквізит, що заповнюється на розсуд клієнта банку, – це «дата валютування». Незаповнення цього реквізиту не є підставою для повернення документа без виконання. Докладніше про те, що таке дата валютування, буде розглянуто далі в окремому розділі.

Усі реквізити платіжного документа мають бути заповнені. Єдиний реквізит, який заповнюється на розсуд клієнта банку, – це «дата валютування»

Клієнт, виходячи зі своїх технічних можливостей, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування (спеціальні програми-системи: «клієнт-банк, «клиєнт-Интернет-банк», «телефонний банкінг» тощо).

Розрахункові документи банк виконує відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунку клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом.

Розрахунки з використанням платіжних доручень

Розрахунки з використанням платіжних доручень по праву можна назвати найпоширенішим способом безготівкових розрахунків.

Платіжне доручення – це розрахунковий документ, який містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів і перерахування її на рахунок одержувача.

Тобто, заповнюючи платіжне доручення, платник тим самим дає доручення своєму банку перерахувати гроші зі свого рахунка на рахунок одержувача.

Здебільшого на практиці платіжне доручення (платіжка) оформляється на підставі рахунка-фактури – документа, який по суті є попередньою домовленістю про операцію купівлі-продажу ТМЦ. Тобто продавець висилає (наприклад, факсом) покупцю рахунок-фактуру, в якому зазначено діючі розцінки за товар, що пропонується. Якщо покупець вирішує оплатити цей товар, він надсилає платіжне доручення до банку, внаслідок чого гроші з рахунка покупця переказуються на рахунок продавця.

Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку до Інструкції № 22. Заповнюючи платіжне доручення, платник

1 2 3 4 5

Похожие работы