Библиотечно-библиографический менеджмент 31-45

примiщень, розвитку дистанцiйного обслуговування засобами телекомунiкацiй, iнших форм обслуговування жителiв вiддалених районiв, осiб з фiзичними вадами.

Суми витрат на поповнення бiблiотечних фондiв у Державному бюджетi України та мiсцевих бюджетах видiляються окремим рядком.

Додаткове фiнансування бiблiотек може здiйснюватися за рахунок коштiв фiзичних та юридичних осiб, у тому числi iноземних, за рахунок коштiв, одержаних бiблiотеками вiд господарської дiяльностi, надання бiблiотеками платних послуг, пожертвувань та iнших джерел, не заборонених законодавством. Розмiр коштiв, що надходять з додаткових джерел фiнансування, не пiдлягає обмеженню, цi кошти не можуть бути вилученi на кiнець бюджетного року, не враховуються при визначеннi обсягiв бюджетного фiнансування на наступний рiк i повиннi використовуватися виключно на здiйснення статутної дiяльностi бiблiотеки (придбання лiтератури, технiчних засобiв тощо).

Фiнансування приватних бiблiотек здiйснюється за рахунок коштiв власника та iнших джерел, не заборонених законодавством.

 

39. Технологія прийняття управлінських рішень.

В теорії прийняття рішень розрізняють дві основні технології прийняття управлінських рішень.

Найпростішою технологією прийняття рішень є інтуїтивна, яка у спрощеному схематичному вигляді представлено на рис.  

Модель інтуїтивної технології прийняття рішення

Зміна стану висуває проблему, необхідність позбавитися якої і вимагає прийняття рішення

За інтуїтивної технології досвід прийняття рішень в аналогічних (подібних) ситуаціях, що накопичив даний суб’єкт управління й визначає саме рішення. Отже, якщо у минулому накопиченому досвіді суб’єкта управління не було прийнято аналогічних рішень, імовірність прийняття помилкового рішення зростає. Перевага інтуїтивної технології полягає у швидкості прийняття рішень, а основний недолік – у значній імовірності помилки.

Спрощена модель раціональної технології прийняття рішень наведена на рис.  

Раціональна технологія прийняття управлінських рішень

Розглянемо докладніше зміст кожного з етапів, концентруючи увагу тільки на ключових (принципово важливих) аспектах їх реалізації.

1. Діагноз проблеми включає наступні підетапи:

виявлення та опис проблемної ситуації (означає усвідомлення протиріччя між змінами у середовищі функціонування організації та її можливостями забезпечити за таких умов досягнення своєї мети);

встановлення мети вирішення проблемної ситуації (визначення бажаного кінцевого результату вирішення проблемної ситуації);

ідентифікація критеріїв прийняття рішення (визначення ознак, на підставі яких буде проводитись оцінка вирішення проблемної ситуації, а також упорядкування цих ознак за ступенем важливості).

2. Накопичення інформації про проблему означає збирання й обробку різноманітних відомостей щодо проблеми, яка розглядається. Якість вирішення проблеми залежить від якості інформації про неї. Якість інформаційних матеріалів у свою чергу оцінюється за допомогою таких критеріїв:

1) об’єктивність – це інтегральний критерій, який поєднує у собі наступні часткові критерії:

повнота інформації (наявність відомостей, включаючи суперечливі, які необхідні та достатні для прийняття рішення);

точність інформації (ступінь відповідності інформації оригіналу);

несуперечливість інформації (окремі частини однієї і тієї самої інформації не мають суперечити одна одній);

переконливість інформації (доведеність, достовірність інформації);

2) лаконічність – стислість та чіткість викладення інформації (досягається за рахунок високої згорнутості інформації без втрати її необхідної повноти);

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14