Библиотечно-библиографический менеджмент 31-45

style="font-size: 3) актуальність – відповідність інформації об’єктивним інформаційним потребам;

4) своєчасність – здатність задовольняти інформаційну потребу у прийнятний для виконання строк;

5) комунікативність – властивість інформації бути зрозумілою для адресата.

3. Розробка альтернативних варіантів означає розробку, опис та складання переліку усіх можливих варіантів дій, що забезпечують вирішення проблемної ситуації.

Складність управління і полягає в опрацюванні щонайповнішої сукупності альтернатив, яка містить всі допустимі варіанти дій для досягнення встановленої мети. З іншого боку, збільшення кількості альтернатив ускладнює, збільшує вартість і розтягує у часі процес прийняття рішень. Тому обґрунтоване зменшення кількості альтернатив є фактором підвищення ефективності процесу прийняття рішень. В процесі розробки альтернатив з метою обмеження їх кількості необхідно враховувати наступні вимоги до них: взаємовиключеність альтернатив – випливає з визначення категорії “прийняття рішення” як акту вибору. Однозначний вибір можливий лише за умови, коли альтернативи виключають одна одну; забезпечення однакових умов опису альтернатив: часових, ресурсних, зовнішніх тощо (однакових “стартових” умов для кожної альтернативи).

4. Оцінка альтернативних варіантів

5. Прийняття рішення. На цьому етапі здійснюється порівняння альтернатив за очікуваними ефектами їх реалізації та вибір кращої альтернативи на підставі критеріїв, ідентифікованих на етапі діагнозу проблеми.  

 

40. Зовнішні джерела фінансування бібліотек

Останнім часом традиційним напрямком інноваційної діяльності для бібліотек різного рівня в Україні став пошук позабюджетних джерел фінансування. В умовах економічної нестабільності закладам культури гарантоване мінімальне фінансування з державного бюджету, в основному на заробітну плату та часткову оплату комунальних послуг. Асигнування на придбання літератури, предметів бібліотечної техніки, передплату або не надходили зовсім, або отримувались в незначній кількості. Тому питання про допоміжне ресурсозабезпечення для книгозбірень є дуже актуальним. Ведучи пошук альтернативних джерел, бібліотеки були змушені використовувати маркетингові підходи, а саме6 технологію фандрейзингу.

Всі потенційні джерела позабюджетного фінансування фахівцями умовно поділяються на дві групи: внутрішні (використання власних можливостей) та зовнішні (залучення сторонніх коштів). Основу першої групи складають кошти, отримані бібліотеками за рахунок надання платних послуг. Доцільність їх використання бібліотечними закладами у свій час активно дискутувалась у професійній пресі. Останніми роками платні послуги, доповнюючи основне безкоштовне обслуговування, все ширше використовуються бібліотеками України. (П О С Т А Н О В А Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури, заснованими на державній та комунальній формі власності)

Друга група альтернативних джерел фінансування базується на благодійницькій діяльності. Рух благодійництва в країні поступово відроджується. Створено Лігу Українських меценатів, формується правова база взаємовідносин бібліотек з благодійниками. У Законі України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" (стаття 26) зазначено, що "додаткове фінансування бібліотек може здійснюватись за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземних, за рахунок коштів, одержаних бібліотеками від господарської діяльності, надання бібліотеками платних послуг, пожертвувань та інших джерел, не заборонених законодавством". (1) Закон України "Про благодійництво та благодійні організації (1997) визначає специфічні форми благодійності: меценатство і спонсорство, а саме: "меценатство - добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійницької допомоги; спонсорство - добровільна безприбуткова участь фізичних осіб у матеріальній підтримці і благодійній діяльності з метою популяризації свого імені (назви),

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14